Література – це частина мистецтва, а мистецтво – «це час і простір, в якому живе краса людського духу», зазначив В. А. Сухомлинскький у своїй праці «Серце віддаю дітям» [4, с. 288]. Ця краса є провідною темою естетичного виховання на уроках світової літератури для всебічного розвитку учня і його самоствердження у сприйманні й аналізі мистецтва, відтворюванні прекрасного як у творчій діяльності, так і у повсякденному житті; подальшого формування моральності, естетичного ідеалу та духовної потреби до творів світового мистецтва.
Особливою рисою на уроці світової літератури, коли відбувається знайомство учнів з новим художнім твором, є триєдине спілкування: письменник – учитель – учні.
Один із шляхів формування естетичної культури учнів на уроках літератури є синтез мистецтв – музики, живопису, кіно або театру. Наприклад під час вивчення новели Рея Бредбері «Усмішка» треба детально розглянути шедевр високого Відродження, зазначений у цьому творі – картину «Джоконда» Леонардо да Вінчі [5], можна запропонувати учням прослухати музичну ілюстрацію великого композитора свого часу Р. Шумана для більш глибоко вивчення епохи романтизму, або переглянути фрагмент мюзиклу «Нотр-Дам де Парі», створеного за мотивами однойменного роману В. Гюго.
Процес аналізу літературних витворів здійснює такі етапи вивчення: від зацікавлення до захоплення і пізнання. Сучасна модель уроку світової літератури – це поєднання ефективних традиційних методів з інтерактивними та комп’ютерними технологіями.
Основними методами та видами роботи на уроці світової літератури є [3, с.173]:
· дискусія з такими фронтальними методами як «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Оберіть позицію», «Асоціативний кущ», аналітичне читання, словесне малювання на уроках бесідах, дослідженнях, диспутах.
· метод проектів на уроках-семінарах, конференціях, практикумах для самостійної підготовки інформації щодо біографії творця, його епохи, літературних течій, детального аналізу тексту, сюжету твору.
· метод рольової гри, інсценізації, імітації на уроці-портреті, виставі, екскурсії для збагачення культурного аспекту дітей та розвитку креативного підходу до виконання завдань художнього напрямку.
Враховуючи комп’ютеризацію сучасного життя, слід зазначити роки з використанням мультимедійних технологій. Як відмічає Боброва Л. І. доцільно використовувати інформаційні технології у навчанні літератури, враховуючи, що сучасні комп’ютери дозволяють інтегрувати в рамках однієї програми тексти, графіку, звук, анімацію, відео, високоякісні фотозображення для глибокого вивчення теми [2, c.48].
У сучасній шкільній практиці простежується відмова від стандартного уроку за усталеною схемою: опитування – вивчення нового матеріалу – закріплення – домашнє завдання. Урок літератури – це художньо-естетичний витвір, що має не лише дати знання, а й викликати в учнів колективне художнє переживання та обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати їх до діалогу з письменником.
Для приклада використання методів, слід навести вивчення основних естетичних та гуманістичних засад відображених в новелі О. Генрі «Останній листок» [6, c. 113]. Берман допоміг дівчині любити життя, завдяки мистецтву. Маленький намальований листок змінив Джонсі, її відношення до життя. Добро та краса гармонійно поєднуються в цьому творі. Для більш ефективного психологічного впливу на учнів слід використати пісню Світлани Копилової
«Останній листок» (за мотивами новели О. Генрі) та обговорити ідею, проаналізувати грані зіткнення тексту музики та новели.
Ефективною формою знайомства з творчим шляхом письменника згідно з Бабанським Ю. В. може стати літературна екскурсія – очна чи заочна. Вона теж задіє не лише мислення учнів, а й уяву та емоційну сферу особистості. Доречним тут буде використання епістолярних, мемуарних документів, фотографічних матеріалів, які можуть зібрати учасники навчальної рольової гри, – «екскурсоводи» готуватимуть коментарі до експонатів і розповідь про кожну експозицію музею [1, c. 23].
Треба зазначити, що у кількісному значенні існує багато різноманітних методів у викладанні світової літератури, але усі вони повинні досягти загальні цілі – поступовий розвиток естетичних інтересів учнів, зацікавлення навчальним предметом, активація розумової діяльності школярів, логіки та критичності мислення, мовленнєвих вмінь та навичок, виховання загальнолюдських цінностей та спонукання учнів для пошуку краси і істини.