| Marina | Data: Sroda, 18.05.2016, 10:05 | Wiadomość # 1 |
|
Grupa: Администратор
Wiadomośc: 127
Plusiki: 1
Status: offline
| Неллі Анатоліївна Гайдук
аспірант кафедри російської філології та перекладу Маріупольського державного університету
Лексичні інновації в концептосфері «толерантність»
(на матеріалі словників української мови)
Лексичні інновації концептосфери «толерантність» – це слова і стійкі сполучення слів, що з’явилися за останні роки в українських текстах. Поповнення концептосфери «толерантність» інноваціями в українській мові здійснюється різними способами. Основний шлях – утворення нових слів на базі наявного в мові словотвірного матеріалу – коренів і афіксів. Такі одиниці прийнято називати новоутвореннями. Відомо, що семантична структура лексеми не є постійною і застиглою. У процесі історичного розвитку лексеми в його семантиці може відбуватися накопичення, втрата і перерозподіл сем, що стає причиною видозміни і модифікації функцій лексеми. На думку академіка В. В. Виноградова, повне розкриття смислової структури лексеми, усіх його граматичних форм і функцій, його експресивних і стилістичних відтінків можливе лише на тлі всієї лексичної системи і у зв’язку із нею. Так, В. В. Виноградов писав: «Слово ніби проходить крізь різні мовні шари, які залишають на ньому, на його значеннях, сліди своїх своєрідностей» [2, 12].
У ролі джерел дослідження історії становлення сучасних значень іменника «толерантність» нами були обрані словники української мови, політичні тексти. Вони не тільки найбільш систематично і послідовно відображають лексичний склад мови, але й виступають багатими джерелами екстралінгвістичної інформації.Використовуючи дані словників, маємо можливість простежити хронологічну послідовність змін у семантичній структурі досліджуваноїлексеми.
Словник української мови в 11 томах подає толерантність як книжну лексему зі значенням «властивість за значенням «толерантний»»; толерантний – (книжне) поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо; толерантно – (книжне) прислівник до «толерантний»; толерувати – (застаріле, книжне) виявляти толерантність до кого- чого-небудь; терпіти [5, 179].
Великий тлумачний словник сучасної української мови містить слово «толерантність» – властивість за значенням «толерантний», але зазначає, що лексема є книжною та вживається лише в фармацевтиці та математиці. Також у зазначеному словнику наявні деривати: толерантний – поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо; толерантно – прислівник до толерантний; толерування – дія за значенням толерувати; толерувати – (застаріле, книжне) виявляти толерантність до кого- чого-небудь; терпіти[1, 1459].
Етимологічний словник української мови фіксує лексему «толерантний» як запозичення із західноєвропейських мов у значенні «терпимий до чужих думок і вірувань», толерувати – «виявляти терпимість»[3, 593].Словник подає також лексему «толити» як похідне від «толерантність» у значенні «заспокоювати, угамовувати», що походить від старослов’янського – «переконати, заспокоїти» [3, 593].
Сучасний тлумачний словник української мови фіксує лексему «толерантний» – терпимий до чиїхось поглядів, чиєїсь поведінки тощо[4].
Цікавим є той факт, що Словник української мови в 11 томах (1970 р.) фіксує іменник «толерантність» як властивість за значенням «толерантний» із зазначенням таких прикладів: Страх, як вони [редактори] грають такими словами, як «толерантність», «моральна тиранія», «патріотизм», «українство» і т. п., обертають їх на всі боки, як самі хотять (Леся Українка); Спочатку він [шляхтич Левандовський] закликає панів до толерантності, стриманості, бо терпіння пригнічуваного народу не безмежне (І. Ле). У Великому тлумачному словнику сучасної української мови (2005 р.) зникає потрактування іменника «толерантність» як ментальної категорії, зазначається, що слово є книжним та вживається у фармацевтиці та математиці. В Етимологічному словнику української мови (2006 р.), у Сучасному тлумачному словнику української мови (2009 р.). іменник «толерантність» узагалі не зафіксовано.
Як відомо, типи змін лексичного значення відповідають логічним відношенням понять: підпорядкування, розширення, спеціалізація, «погіршення» / «покращення» значення, контрадикторні тощо. Еволюція семантики іменника «толерантність» відбувалася шляхом нерівномірної конкретизації та спеціалізації. Упродовж фіксованого словниками періоду іменник «толерантність» зберігав значення «властивість за значенням «толерантний»». Однак поступово лексичне значення набуло нового уточнювального компонента. Про це свідчать словникові дефініції: «терпимий до чужих думок і вірувань»[3, 593]; «терпимий до чиїхось поглядів, чиєїсь поведінки тощо» [4].
Змінилася також прагматична спрямованість лексичного значення, тобто трансформувалося закріплене в мовній одиниці ставлення мовця до дійсності, змісту спілкування, адресата. Як демонструють досліджені джерела, лексема «толерантність» та її деривати мали у своїй семантичній структурі іронічний, негативний оціночний компонент. На це вказує не словникова дефініція, а контекстуальне оточення слова: Він чоловік толерантний більше, мабуть, ніж моя Таня... (В. Гжицький); Страх, як вони [редактори] грають такими словами, як «толерантність», «моральна тиранія», «патріотизм», «українство» і т. п., обертають їх на всі боки, як самі хотять (Леся Українка); – А не можна би знати, що ви, товариші, говорили про мене? – Ми спорили над питанням, чи можемо толерувати тебе дальше в своїм товаристві, чи ні? (І. Франко) тощо.
Аналіз словникового матеріалу демонструє, що з плином часу негативна оцінка денотата стиралася: Соціологи «Левада-центр» дійшли до висновку, що росіяни стають все більш агресивнішими та менш толерантними по відношенню до інших людей(І. Прокопюк); Понад півтори тисячі юнаків та дівчат відвідають місця бойової слави у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області. Аби не повторилися трагічні сторінки минулого, вже змалечку скаути вчаться толерантності, чесності та любові до ближнього (О. Семіра); У самому центрі столиці влаштували флеш-моб «Посмішка об’єднує Україну!». Організатори кажуть, хотіли здружити країну на толерантності й позитиві (А. Лоза) тощо. Відбулися семантичні зміни, у результаті яких лексема стала позначати дії, ознаки, процеси, які вважаються в сучасному суспільстві цінними, корисними, шанованими. Однак, слід наголосити, що поряд із таким «поліпшенням» денотативного значення, лексема набула пейоративної експресивно-оцінної конотації, яку ще не зафіксовано у словниках, проте яка яскраво представлена у публіцистиці: Причина теракту під Радою –толерантність до націоналістів (І. Самольська); Ірландські футболісти отримали хабар за толерантність до Мессі(О. Колда) тощо. Очевидно, що зміни в семантиці досліджуваної лексеми зумовлені як культурно-історичними чинниками, так і внутрішньосистемними.
Поняттєва сфера нових дериватів від іменника «толерантність» має свої специфічні особливості. До найбільш важливих зон тематичного простору, що актуалізується новоутвореннями від досліджуваної лексеми, належать номінації процесу і ознаки: Толерантний був [редактор] – для виду (І. Франко); У мене є один дуже близький друг ..., і він мириться якось з моїми виступами ..., хоч я виражаюсь перед ним далеко гостріше, ніж тепер перед Вами. Я сподіваюсь, що в сьому Ви будете до мене толерантні? (Леся Українка); Тобі моя «друга манера» більше подобалась, себто ти дозволила собі толерувати сю [цю] манеру (Леся Українка); Папа римський закликав бути толерантнішими (А. Пархоменко); Бо українці дуже толерантні і спокійні, цим влада і користується(І. Шевченко) тощо.
Отже, за останні роки в українській мові семантична структура лексеми «толерантність» зазнала суттєвих змін. Результатом постало розширення семантики, накопичення нових сем. Опанування літературною мовою термінологічної номінації «толерантність» відбувалося шляхом переломлення семантичних компонентів, що спричинило зміну функційно-стилістичної приналежності лексичної одиниці – відбулася деспеціалізація терміна, який спочатку фіксувався як математичний та фармацевтичний. Також лексема набула пейоративної експресивно-оцінної конотації у політичних текстах. Зміни в семантиці досліджуваних одиниць зумовили розширення їх сполучуваності: лексема стала більш активною в утворенні від неї дериватів. Утворення дериватів від іменника «толерантність» відповідає основним тенденціям розвитку словотворчої системи сучасної української мови, особливо високопродуктивними в українській мові є афіксальні деривати. Новоутворення від іменника «толерантність» нерідко використовуються в політичних текстах в експресивній функції для вираження авторських інтенцій, що виявляються часто в реалізації деяких іллокутивних складових комічного («іронія», «сарказм» тощо). Безсумнівною є необхідність подальшої розробки проблем концептосфери «толерантність», її ядрової, напівпериферійної та периферійної зон.
Бібліографія
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
2. Виноградов, В. В. Слово и значение как предмет историко-лексикологического исследования // Виноградов В. В. История слов : Ок.1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связ. – РАН. Отд-ние лит. и яз. науч. совет «Рус. яз.». Ин-т рус. яз. им В. В. Виноградова. – М., 1994. – 1138 с.
3. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1983. – Т. 5: Р – Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. – 2006. – 704 с.
4. Кусайкіна Н.Д., Цибульник Ю.С. Сучасний тлумачний словник української мови. [Електронний ресурс]. – Видавничий дім «Школа».– Режим доступу : http://schoolbook.libra.in.ua/ – 2009 р. – Назва з екрана.
5. Словник української мови : В 11-ти т. / Під ред. І. К. Білодіда, Г. М. Гнатюка та ін. – К. : Видавництво «Наукова думка», 1979. – Т. 9. – 801 с.
This article attempts to establish lexical innovations that verbalized conceptual sphere of «tolerance» in the Ukrainian language. Lexical innovation of theconceptual sphere of «tolerance» – words and steady combination of words that have appeared in recent years in the Ukrainian texts. Updating conceptual sphere of «tolerance» by innovations in Ukrainian carried out in various ways. The main way – formation of new words based on the existing language in word-formative material – roots and affixes. These units are called innovation. The article explored the lexical innovations in the Ukrainian texts that represent conceptual sphere of «tolerance»; revealed derivational features of innovations from the noun «tolerance», which is the key of the token-representant of nuclear concept of «tolerance».
|
| |
| |
