Сабадаш Юлія Сергіївна, професор Маріупольського державного університету, Україна
«ПЕРЕКЛАД НЕПЕРЕКЛАДНОГО» ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА УМОВА КУЛЬТУРНОЇ ТРАНСЛЯЦІЇ (У. ЕКО ТА Ю. ЛОТМАН)
Умберто Еко – відомий італійський вчений та письменник. Сьогодні У. Еко почесний доктор низки найвідоміших світових університетів: широка популярність прийшла до нього після появи його праць з історії Середньовіччя, наукових досліджень в галузі мистецтвознавства та семіотики, а також двох світових бестселерів – «Ім’я рози» та «Маятник Фуко». Ще одним із професійних захоплень Еко є переклад. Еко вважає переклад однією з найважливіших видів діяльності, що призводить до збагачення культур. На цьому хотілося б зупинитись детальніше. В галузі перекладу Еко має неабиякий досвід, бо в процесі своїх досліджень він не тільки аналізував багато перекладів, але і сам був перекладачем літературних текстів – «Вправи в стилі» (Exercises de style) Раймона Кено [2] і «Сильві» (Sylvie) Жерара де Нерваля [1]. Крім того, Еко залишається одним з італійських романістів, яких на сьогодні найбільше перекладають. До того ж, він завжди ставив собі за обов’язок співробітничати зі своїми перекладачами: багато із цих бесід – в тому числі і діалоги з Оленою Костюкович, перекладачем романів Еко на російську мову, – становлять невід'ємну частину аналізу і висвітлюють низку концептуальних особливостей перекладу. Крім того, нещодавно Еко видав нову книгу «Сказати майже те саме» [3]. Книга торкається питань перекладу, в ній Еко зазначає: «Цю книгу, написану на основі особистого досвіду…, я не видаю як посібник з теорії перекладу… з тієї простої причини, що нескінченні проблеми перекла-дознавства вона залишає відкритими [4, с. 15]». Є, на нашу думку, підстави вважати, що відмова від загально-теоретичної систематизації перекладу не пов'язана лише з її передбачуваною перевантаженістю «нескінченними проблемами». Радше, йдеться про принципові поняття Еко, несумісні із надмірним теоретизуванням. Переклад, пише Еко, «це процедура, ...яка проходить під знаком переговорів [3, с. 283]». Умови проведення будь-яких переговорів – надто важливий момент, щоб ним нехтувати. Кожна мова і кожний текст, який треба перекласти, мають специфічний характер, а значить, виникають специфічні проблеми. При надмірно теоретичному трактуванні питань щодо перекладу в жертву може бути принесено дуже багато важливих елементів «переговорного процесу». «Наприклад, теорія прагне до лінгвістичної чистоти, без якої практика цілком може обійтися, – вказує Еко, – проте цікаво було б зрозуміти, якою мірою і без чого ще може обійтися досвід. Звідси й думки про те, що переклад базується на чомусь на зразок переговорів, оскільки вони – саме той головний процес, коли, щоб одержати щось, відмовляються від чогось іншого, і врешті-решт договірні сторони повинні вийти з цього процесу з відчуттям взаємного задоволення, пам’ятаючи золоте правило, згідно з яким всім володіти неможливо [3, с. 288]». Отже, основною думкою роботи є ствердження, що переклад ніколи не говорить абсолютно те саме, але обов’язково – майже те саме. Еко ставить собі завдання зрозуміти, як далеко тягнуться межі цього майже, тобто що можна втратити і що додати в процесі перекладу. У книзі Еко вводить поняття – «ефект тексту» (effetto del testo). Згідно з дослідженням, «переклад (особливо тексти, наділені естетичною функцією) повинен справляти те саме враження, до якого прагнув оригінал [4, с. 80]». Тому перекладачеві необхідно так побудувати новий текст, щоб він міг максимально точно відтворити ефект, ізоморфний враженням, які провокує текст-джерело, – як в семантичному, так і в синтаксичному, стилістичному, метричному та звуковому планах, а також в плані емоційної дії. Еко схиляється до skopos theory і відсилає нас до поняття функціональної еквівалентності, яке використовують багато сучасних дослідників перекладу [5; 6; 7]. Збереження повноти ефекту від сприйняття початкового тексту вимагає від перекладача, в першу чергу, вдалої інтерпретації оригіналу. Перше питання, яке має ставити собі перекладач, – «визначення домінанти тексту, intentio operis [4, с. 53]»? В ході перекладу перекладач завжди пропускає ряд смислових моментів тексту-оригіналу. В центральних розділах своєї книги Еко досліджує масштаби подібних втрат і форми компенсації, які має право застосовувати перекладач. «Існують втрати, які можна було б визначити як абсолютні», – пише Еко, – це той самий випадок з грою слів. Тут слід вдатися до extrema ratio, тобто до примітки перекладача, яка “свідчить про поразку” [4, с. 95]». Інші розбіжності можуть бути узгоджені з самим автором, зрозуміло, якщо він ще живий. Так сталося, наприклад, з американським виданням «Імені рози», в якому сам Еко через складність перекладу прибрав численні фрагменти, так що новий текст був майже на 24 сторінки скорочений проти початкового. Проте, за визначенням самого автора, переклад вийшов навіть вдалішим за оригінал. Але до якого ж ступеня заради передачі «ефекту тексту» дозволено змінювати його денотат? Щодо цього Еко заявляє, що абсолютних правил тут не існує. Необхідно щоразу шукати рішення, прагнучи при цьому не піддавати небезпеці рівень смислу, безпосередньо розташований над рівнем зміненої лінгвістичної структури. «Можна сказати, – зауважує дослідник, – що законно змінити суть і денотат якої-небудь фрази, щоб зберегти значення мікропропозіції, яка безпосередньо синтезує фразу, але не можна змінювати денотат, якщо втрачається значення макропропозіції вищого рівня [4, с. 156]». Інша небезпека, про яку попереджає Еко, – спокуса поліпшити текст. Це стосується сучасної, властивої багатьом перекладам тенденції експлікувати те, що в оригіналі навмисно приховане. «Переклад, який прагне «сказати більше», – зазначає Еко, – сам по собі може бути чудовим твором, не будучи при цьому хорошим перекладом [4, с. 110]». Те саме стосується і прагнення роз'яснити недомовлене або скоротити надмірно розтягнуте в оригіналі. Читач, наполягає Еко, повинен знати про недоліки оригіналу. Переклад, стверджує Еко, неодмінно спричиняє втрату частини змісту порівняно з оригіналом, при цьому він, як і Гумбольдт, визнає, що переклади здатні також і збагатити будь-яку мову. В той же час, відштовхуючись від есе Шлейєрмахера «Про різні методи перекладу» (1813), Еко не погоджується з ідеєю романтиків, згідно з якою «індивідуум знаходиться під владою мови і не може думати з повною визначеністю про те, що перебуває за мовними межами [4, с. 161–162]». Якщо і справедливо, що мова джунглів, як доводить Куайн, не дозволяє перекласти таку фразу, як «нейтрино позбавлені маси», то, стверджує Еко, є можливість розвивати, формувати і збагачувати цю мову. Гумбольдт першим помітив, що в процесі перекладання на іншу мову відбувається оновлення її новими художніми можливостями і значеннями. На доказ своїх слів Еко цитує здійснені Еліо Вітторіні часом і неточні переклади американських класиків, які сприяли народженню нового літературного стилю в італійській повоєнній літературі, а також французькі переклади з Хайдеггера, які, за його словами, «радикально змінили стиль багатьох французьких філософів [4, с. 171]». Отже, перекладати тут означало не тільки втрачати, але водночас і «нарощувати» зміст. У даному контексті доречно згадати про інтерпретацію «перекладу неперекладного», даної Ю. М. Лотманом на початку 1990-х років. У своїй роботі «У пошуках шляху» Ю. Лотман підкреслював, що саме вивчення механізму породження нових повідомлень змусило семіотику переглянути низку своїх фундаментальних позицій і сконцентруватися, зокрема, на проблемі перекладу. «Якщо для передвання інформації достатньо одного каналу (однієї мови), – пише російський дослідник, – то структура, необхідна для вироблення нової інформації, передбачає наявність як мінімум двох різних мов. Якщо раніше фундаментальним недоліком перекладу, при перетині двох різних мов, вважалися комунікативні труднощі, то тепер мовна невідповідність стає базовим механізмом для вироблення нового повідомлення [8, с. 28]». Лотман, який в даному випадку має на увазі не тільки інтерлінгвістичні, але й інтерсеміотичні переклади, вважає, що саме напруження, яке створюється при перекладі того, що неможливо перекласти, призводить до вибухів смислу, що й спонукає до створення нових повідомлень: «Саме переклад того, що неможливо перекласти, вимагає величезного напруження, створює передумови для вибуху смислу [8, с. 46]». В той час, коли Еко детально зупиняється на смислових втратах в процесі перекладу, Ю. Лотман якраз в них вбачає умови народження нового смислу. Одночасна присутність в культурному просторі мов, яким властивий різний ступінь перекладу, Лотман вважає фактором динаміки і культурних новацій: «…чим складніший і неадекватніший переклад однієї непересічної частини простору на мову другої, тим більш цінним в інформаційному та соціальному відношеннях стає факт цього парадоксального спілкування. Можна сказати, що переклад неперекладного виявляється носієм інформації високої цінності [9, с. 15]». Еко сприймає як парадокс те, що теоретично неперекладні тексти постійно перекладаються, тоді як Ю. Лотман інтерпретує цю обставину як одну з фундаментальних умов культурної трансляції. Отже, розбіжність між теорією і практикою підштовхує до перекладу найбільш неперекладних текстів і активізує пошук нових виразних засобів, здатних збагатити культуру.
Література: 1. Nerval G. de. Sylvie: ricordi del Valois / G. de Nerval ; traduzione di Umberto Eco. – Torino : Einaudi, 1999. – 169 p. 2. Queneau R. Exercices de style. / R. Queneau. – France : Gallimard, 1995. – 158 p. 3. Эко У. Сказать почти то же самое: Опыты о переводе : фрагменты книги / У. Эко ; пер. с итал. А. Коваля // Иностранная литература. – 2005. – № 10. – С. 282–291. 4. Eco U. Dire guasi la stessa cosa / U. Eco. – 3. ed. – Milano : RCS Libri / Bompiani, 2003. – 395 p. 5. Koller W. Equivalence in Translation Theory / W. Koller ; тransl. by A. Chesterman // Readings in Translation Theory / еd. by A. Chesterman. – Helsinki : Oy Finn Lectura, 1989. – 518 p. 6. Schaffner C. Skopos theory / C. Schaffner // Routledge Encyclopedia of translation Studies / еd. вy M. Baker. – London : Rout-ledge, 1998. – P. 235–238. 7. Vermeer H.J. Didactics of Translation / H. J. Vermeer // Routledge Encyclopedia of Translation Studies / еd. вy M. Baker. – London : Rout-ledge, 1998. – P. 60–63. 8. Lotman Ju. La struttura pensante // Lotman Ju. Cercare la strada. – Venezia : Marsilia, 1994. – 490 p. 9. Лотман Ю. М. Культура и взрыв / Ю. М. Лотман. – М. : Прогресс, 1992. – 270 с.
Резюме В статье анализируется опыт переводческой деятельности известного итальянского ученого и писателя Умберто Эко, а также одна из его последних работ «Сказать почти тоже самое», посвященная проблемам перевода. Проводя параллели между исследованиями, посвященными переводу У. Эко и Ю. Лотмана, утверждается, что авторы сходятся во мнении о том, что переводы вырабатывают новые художественные методы, обогащают культуру, а перевод «непереводимых» текстов является фундаментальным условием культурной трансляции.
Wiadomość zredagowana przez Pedchenko - Piątek, 12.06.2015, 07:39
Добавлено (11.08.2022, 16:55) --------------------------------------------- <a href=https://mobileax.ru/>iphone x когда вышел в россии</a> <a href=https://mobileax.ru/>http://www.mobileax.ru</a> <a href=http://maps.google.lt/url?q=https://mobileax.ru/>http://plus.gngjd.com/url?q=https://mobileax.ru/</a>
<a href=https://autoru-otzyv.ru/otzyvy-avtosalon/abc-auto/>abc auto 38 км отзывы</a> <a href=http://autoru-otzyv.ru/otzyvy-avtosalon/abc-auto>http://www.autoru-otzyv.ru/otzyvy-avtosalon/abc-auto/</a> <a href=http://qfiles.org/?url=https://autoru-otzyv.ru/otzyvy-avtosalon/abc-auto/>http://google.fm/url?q=https://autoru-otzyv.ru/otzyvy-avtosalon/abc-auto/</a>
Добавлено (14.08.2022, 11:51) --------------------------------------------- <a href=https://avto-dublikat.ru/>изготовить дубликат номера на авто</a> <a href=http://avto-dublikat.ru/>http://www.avto-dublikat.ru/</a> <a href=http://google.mu/url?q=https://avto-dublikat.ru/>https://www.google.tk/url?q=https://avto-dublikat.ru/</a> https://www.avto-dublikat.ru/
Добавлено (14.08.2022, 14:59) --------------------------------------------- <a href=https://stroim-doma-rf.ru/>проекты домов из бруса</a> <a href=https://www.stroim-doma-rf.ru/>http://www.stroim-doma-rf.ru</a> <a href=https://google.ps/url?q=https://stroim-doma-rf.ru/>http://google.com.np/url?q=https://stroim-doma-rf.ru/</a>
<a href=https://guard-car.ru/>изготовить дубликат номера на авто</a> <a href=http://www.guard-car.ru/>http://www.guard-car.ru</a> <a href=https://cse.google.vu/url?q=https://guard-car.ru/>http://m.adlf.jp/jump.php?l=https://guard-car.ru/</a>
Добавлено (16.08.2022, 20:52) --------------------------------------------- Все, что касается допусков и вступления в СРО, то на сайте компании СРО «Гост Строй » , Вы найдете много полезной для Вас информации. Смотрите по ссылке - https://ya.forum.cool/viewtopic.php?id=744 Но я бы советовала Вам обратиться к специалистам компании, они смогут помочь Вам организовать все очень быстро и без лишней бумажной волокиты, да еще и по доступной цене. <a href=https://doboz.blogger.hu/2014/05/17/boldog-szulinap>Допуск и вступления в СРО</a> ff59f9d
Изготовление номерных знаков Дубликат номера - многие автовладельцы сталкивались с ситуацией утраты номерного знака.
Добавлено (07.03.2023, 12:15) --------------------------------------------- Производитель спецодежды в Москве спецодежда москва - купить оптом спецодежду.
Добавлено (07.03.2023, 14:09) --------------------------------------------- Производитель спецодежды в Москве одежда для поваров - купить оптом спецодежду.
Добавлено (09.03.2023, 19:17) --------------------------------------------- Изготовление номерных знаков вип-дубликат гос номера - многие автовладельцы сталкивались с ситуацией утраты номерного знака.
Перетяжка мебели становится все более популярным способом обновления перетяжка компьютерного кресла интерьера и продления срока службы любимых предметов.