| Marina | Data: Wtorek, 16.05.2017, 17:03 | Wiadomość # 1 |
|
Grupa: Администратор
Wiadomośc: 127
Plusiki: 1
Status: offline
| Собокар Ірина Іванівна,
аспірантка 2 року навчання,
Маріупольський державний університет, Україна
ГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ САТИРИЧНОГО ЖУРНАЛУ «ПЕРЕЦЬ» ЧАСІВ СТАЛІНІЗМУ
На теренах радянської України в 1930 – на початку 1953 рр. активно функціонував сатирично-гумористичний часопис «Перець», який відіграв не останню роль у формуванні вітчизняної сатиричної журналістики. Завдяки міцному редакторському складові видання, сонму з талановитих журналістів, літераторів, кореспондентів та художників-карикатуристів читацька аудиторія мала можливість два рази на місяць отримувати якісний матеріал на гостро актуальні події сьогодення. Багато дослідників відмічають те, що журнал гармонійне поєднував у собі текстову та графічну частини, які доповнювали одна одну.
На першому місці завжди буде стояти саме журналістське слово, а вже потім – ілюстративне оформлення. Але майстерність художників часопису дає змогу казати про те, що графічна сторона журналу «Перець» теж заслуговує пильної уваги та детального аналізу. Так, на сторінках видання зазначеної доби можна зустріти неперевершено виконані різноманітні графічні жанри. Серед них – дружні шаржі, ілюстрації до фейлетонів, сатиричних заміток, фоторепродукції і, звісно, карикатури. За О. Корнієнко, «…карикатура была особым видом сатиры, которая, с одной стороны, была популярна среди населения, а с другой – жестко контролировалась властью и должна была выполнять определенный политико-идеологический заказ» [1, с. 208].
Карикатура – (від італ. «сaricatura» – навантажувати, перебільшувати) спосіб художньої типізації, використання можливостей шаржу і гротеску для критично спрямованого перебільшення і підкреслення негативних сторін життя, з метою їхнього викриття і глузувань. У більш вузькому сенсі – окремий жанр образотворчого мистецтва (переважно у графіці, форма сатири.) У графічній карикатурі різко перебільшуються основні, найбільш характерні риси негативних персонажів із метою їхнього сатиричного викриття і осміяння [2].
Над графічним оформленням сатирично-гумористичного журналу «Перець» часів сталінізму працювала велика кількість майстерних художників – М. Сліпченко, М. Борисенко, В. Литвиненко, Р. Мельничук, С. Самум, К. Агніт, О. Козюренко, В. Гливенко, К. Заруба, Бе-Ша (псевдонім) та ін. Тематична спрямованість ілюстрованих жанрів характеризується своєю різнобічністю – сільськогосподарська (піднесення землеробства, недоліки у сільськогосподарському будівництві), літературознавча (недоліки в роботі літературних критиків), міжнародна (мілітаристські наміри англійського уряду в Єгипті, становище робітничого класу в американській імперії, розвінчання підступів американських імперських хижаків, які накопляють великі капітали під час воєнних дій).
Дружні шаржі присвячувалася, зазвичай, видатним українським письменникам, поетам, їх авторському стилю та відомим творам. Тут можна виділити такі шаржі, як на Андрія Малишка (О. Сидоренко), Юрія Яновського та його твір «Жива вода» (К. Агніт), Павла Тичину (В. Литвиненко). Значний вплив на читацьку аудиторію мали саме карикатури, виконані в різних форматах. Це були невеликі зарисовки, карикатури на всю сторінку, які розміщувалися на першій і останній шпальті видання, серії карикатур із підписами, які є прототипами коміксів.
Прикладами таких серій можуть бути карикатурні групи, як «З біографії переміщенця» (С. Самум), де висміюються внутрішні вороги радянської влади – куркулі-пристосуванці в образі куркуля Семена Зайди; «Жертва чайних» (Бе-Ша) – соціальна тематика: засудження пияцтва, продаж спиртних напоїв замість чаю в чайних кафе; «Теремок» (В. Григор’єв) – управлінська тематика, безглуздість розпорядження Укоопромради, яка ліквідувала якісний випуск дитячих іграшок артіллю «Дитячий світ», керівники ради об’єднали артіль із артіллю ім. Щорса, яка шиє ватники; «Пригода в Анкарі» (К. Агніт) – міжнародна спрямованість, сатиричне зображення наслідків американської допомоги Туреччині, яка є чистим пограбуванням країни, а не поміччю. Цей список можна продовжувати безкінечно, адже графічний аспект видання був широко представлений у кожному номері українського часопису.
Український сатирично-гумористичний журнал «Перець» виступає неперевершеним взірцем вдалого виконання графічних жанрів. Зображальні матеріали також мали неабиякий вплив на читачів наряду з текстовим наповненням. Художники-карикатуристи завжди тримали руку на пульсі часу і намагалися передати за допомогою графічних жанрів усю глибину тієї чи іншої проблеми, давали можливість бачити її з різних боків. Така славна традиція гармонійної взаємодії тексту і зображення продовжувалася автурою та художниками часопису і в подальші роки його славетного існування.
Література
1. Корниенко О. В. Цифровая коллекция карикатур о моде : педагогические аспекты профессионального образования будущих историков / О. В. Корниенко // Актуальные вопросы развития экономики и профессионального образования в современном обществе : Материалы XII Международной молодежной научно-практической конференции (18 марта 2015 г., гг. Екатеринбург, Алматы, Харьков, Елабуга). – в 2-х т. – Екатеринбург : РГППУ, 2015. – Том 2. – 536 с.
2. Соціальна мережа (Інтернет) [Електронний ресурс] / Bukvar.su – Режим доступу : http://bukvar.su/zhurnalistika/180739-Karikatura-v-SMI.html – Дата доступу : 07.05.2017.
Резюме
Ukrainian satirical magazine «Pereс» is characterized by an ideal combination of text and graphic material. Along with feuilletons, satirical notes, pamphlets, fables, cartoons, caricatures, illustrations are placed. The thematic focus of graphic genres is diverse – international, social, literary, educational, patriotic, military. The caricature takes a leading position, where a series of cartoons is especially popular. This format of the presentation of the material makes it possible to talk about the presence of comic elements in the Ukrainian satirical journal of the Stalin years.
|
| |
| |
