| Marina | Data: Wtorek, 16.05.2017, 16:40 | Wiadomość # 1 |
|
Grupa: Администратор
Wiadomośc: 127
Plusiki: 1
Status: offline
| Узун М. М.
ст. викладач кафедри
грецької філології та перекладу МДУ
ПЕРЕКЛАДИ НОВОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Грецьку та українську мови на ниві перекладу поєднують давні міцні зв’язки: починаючи з доби раннього середньовіччя було перекладено багато грецьких літературних, конфесійних, наукових творів. Зважаючи на важливість й актуальність теми у контексті дослідження культурних українсько-грецьких зв’язків, спробуємо розглянути відомі нам матеріали, знані в Україні, що стосуються перекладів. В представленому дослідженні ми не ставимо на меті проаналізувати тексти перекладів творів грецьких письменників українською мовою. Нашою метою є спроба узагальнено осмислити і простежити хронологію знайомства українського читача з творами новогрецьких авторів.
Переклади творів новогрецької літератури українською мовою з’явилися після другої світової війни [7, с. 108]. Неоелліністичні перекладацькі студії в Україні було активно розпочато у 60-ті роки XX ст., в так звані часи «культурної відлиги». Перекладеними авторами були новогрецькі письменники та поети, які відзначалися активною громадянською позицією, соціалісти, комуністи, активісти антифашистського руху та боротьби з хунтою чорних полковників: К. Варналіс, Я. Рицос, К. Кодзяс, А. Самаракіс, Н. Казандзакіс; митці - кіпріоти, що боролися за возз’єднання свого острову. Центром неоелліністичних перекладів в Україні став журнал іноземної літератури «Всесвіт», у якому було надруковано більшість перекладених творів новогрецької літератури. У видавництвах «Дніпро», «Молодь», «Веселка» вийшло 19 окремих творів та поетичних і прозових збірок сучасних новогрецьких митців. Так, окремими книгами вийшли «Христа розпинають знов» (1958р.), «Капітан Міхаліс» (1965р.) Н. Казандзакіса; «Заплакані дні» (1958р.), «Білі хризантеми» (1961р.) М. Лудеміса; «Гяур» Н. Папаперикліса (1961р.); «Задимлене небо» (1960р.) К. Кодзяса; «Боги спускаються з Олімпу» Д. Рендиса (1964р.); «Поезії» Я. Рицоса (1965р., 1979р.); «Концтабір Хайдарі» Т. Корнароса; «Сигнал небезпеки» А. Самаракіса (1983р.); «Справжня апологія Сократа» К. Варналіса (1984р.); «Гребля» С. Пласковітиса (1986р.). Видано збірки «Сучасна грецька повість» (1981р.) [7, с. 109].
Вагому частину перекладів виконано учасниками інтелектуального гуртка, що об’єднався навколо професора Андрія Білецького та його дружини Тетяни Чернишової. Культурна діяльність елліністичного осередку сприяла розвиткові своєрідних перекладацьких студій, до яких у тій чи іншій формі долучались і самі метри. Професор А.О. Білецький доклав багато зусиль, щоб наблизити античну й сучасну Грецію до України, зробити культурні надбання греків складником культури українського народу. Він познайомив українського читача з творчістю Нікоса Казандзакіса, Костиса Паламаса, Сгратиса Міривіліса, Янніса Рицоса, написав вступні статті до багатьох перекладів сучасної грецької літератури, які здійснили його колишні студенти. Разом із А. Білецьким твори письменників сучасної Греції перекладала також і Т. Чернишова. Їй належать переклади двох творів Антоніса Самаракіса - «Прорахунок» і «Сигнал небезпеки», статті про культурне та політичне життя в Греції. Багато перекладів з новогрецької супроводжували її вступні статті або післямови. Завдяки їй українці познайомилися з творчістю Я. Рицоса, К. Кавафіса, О. Елітіса, Й. Сеферіса, Е. Алексіу, К. Варналіса, Н. Казандзакіса, А. Самаракіса, М. Ав’єриса, М. Лудеміса, Ф. Ангулеса, поетами Кіпру. До «Української енциклопедії» Тетяна Чернишова написала 16 статей про багатьох грецьких письменників, а також оглядові статті про сучасну грецьку й кіпрську літературу. Про її внесок у розвиток перекладу й українсько-грецьких літературних взаємин докладно описано у статті Н. Ф. Клименко «Елліністка з Божої ласки», в якій Т. М. Чернишову названо «талановитою популяризаторкою грецької літератури в Україні й української в Греції» [2, c. 14].
Значну роль в популяризації новогрецької літератури в Україні відіграв Г. П. Кочур. За його порадами в антологіях світової літератури для дітей - збірках «Співець» (Із світової поезії кінця XVIII - першої половини XIX ст.)- та «Передчуття» (Із світової поезії другої половини XIX - початку XX ст.) з’явилися переклади з новогрецької поезії Діонісія Соломоса, Костиса Паламаса. Він переклав деякі поезії Янніса Рицоса для збірки перекладів його творів українською мовою та Костянтина Кавафіса до збірки «Вітрила». У 1975 році Т. М. Чернишова підготувала добірку матеріалів для журналу «Всесвіт» про одного з класиків новогрецької літератури К. Кавафіса, а Г. Кочуром було здійснено переклад кількох його поезій.
90-і роки XX століття завдяки змінам у суспільстві активізували розвиток українсько-грецьких культурних та літературних зв’язків. За ініціативи колишнього випускника Київського університету, а на той час Директора Фонду грецької культури в Одесі – Перикліса Завітсаноса 1994 року було видано невеличку збірку перекладів Константиноса Кавафіса з паралельними перекладами українською, вступну статтю для якої написала Ірина Бетко.
У 2005 році світ побачив «Антологію новогрецької літератури в українських перекладах». Це перша українська антологія творів грецьких авторів, в якій було представлено новогрецьку літературу від початку XIX століття до наших днів. Книга стала результатом тривалої (починаючи з 1956 року) кропіткої перекладацької та філологічної праці професора Андрія Білецького і доцента Тетяни Чернишової, які залучили до цієї роботи найкращих майстрів українського перекладу Григорія Кочура і Дмитра Паламарчука. Дві третини представлених в антології творів виконано випускниками університету. Це переклади Віктора Соколюка, Олександра Пономарева, Ніни Клименко, Анатолія Чердаклі, Василя Степаненка, Янніса та Вікторії Мочосів, Андрія Савенка та інших. Деякі переклади антології до цього часу не друкувалися. Включені в антологію твори упорядковані так, що вони дозволяють сформувати уявлення про літературний процес у Греції впродовж двох сторіч. Це твори представників основних шкіл новогрецької літератури (Іонійської, Атенської, Нової Атенської), покоління 1930-х років та повоєнної школи. Серед них чільне місце посідають Діонісій Соломос, Костис Паламас, Константин Кавафіс, Нікос Казандзакіс, Антоніс Самаракіс [1, с. 2].
Окремо треба зупинитися на перекладах творів Нікоса Казандзакіса. Творчість Казандзакіса найповніше представлено в сучасному українському перекладі через те, що його твори зазнали широкої рецепції в Західній Європі та, згодом, по всьому світі; в них витончено передано специфіку грецького менталітету, етнокультурні особливості «еллінізму» [5, с. 27]. Ще 1958 року українською вийшов його прозовий твір «Христа розпинають знов». У перекладі цього роману брали участь І. Гречанівський та К. Каввадіяс, який тлумачив грецький матеріал. Решту творів: «Капітан Міхаліс (Свобода або смерть!)» (1975р.), «У Кноському палаці - Олександр Македонський» (1986р.), «Кумедні і лихі пригоди Алексиса Зорбаса» (1989р.) згодом переклали учні А. Білецького та Т. Чернишової - В. Степаненко та А. Чердаклі. 2009 року з’явився один з останніх збірників наукових праць та перекладів «Нікос Казандзакіс: пристрасть до свободи», упорядником якої виступив Андрій Савенко.
Подією для елліністів став вихід у світ поетичного та літературно-критичного доробку класика новогрецької літератури, лауреата Нобелівської премії - Йоргоса Сефериса. 2013 року вперше в Україні окремим виданням виходить «Вибране: поезії й літературно-критичні статті», серед тлумачів якого - І. Бетко, С. Йовенко, М. Марищук, О. Пономарів, А. Савенко та інші.
Таким чином, простеживши основні етапи неоелліністичних перекладацьких студій в Україні, можна зробити висновок, що, навіть чималий доробок перекладачів не в змозі подолати фрагментарність ознайомлення читацької аудиторії з розвитком новогрецької літератури.
Література
1. Антологія новогрецької літератури в українських перекладах: хрестоматія / [упоряд. О. Д. Пономарів, Н. Ф. Клименко, С.Є. Перепльотчикова].- К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». 2005. – 240 с.
2. Клименко Н. Ф. Елліністка з Божої ласки (до 70-річчя від дня народження Т.М.Чернишової) / Н. Ф. Клименко // Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького. - Київ. 1998.- Т.II.- С.7-16.
3. Клименко Н. Ф. Центри духовного тяжіння: про родину Білецьких та Алексіу в контексті українсько-новогрецьких дружніх звязків / Н. Ф. Клименко // Українська елліністика. Збірник наукових праць - Київ. Видавничий дім Дмитра Бураго. 2010. – С. 32-40.
4. Нікос Казандзакіс: пристрасть до свободи. Збірник наукових праць та перекладів / [упоряд. А. О. Савенко]. - К.: Логос. 2009. - 119 с.
5. Пономарів О. Д. Нікос Казандзакіс у перекладах українською мовою / О. Д. Пономарів // Нікос Казандзакіс: пристрасть до свободи. Збірник наукових праць та перекладів // - К.: Логос. 2009. – С. 27-28.
6. Сеферис Й. Вибране / Сеферис Й. - К.: ТОВ "Журнал Всесвіт", 2013. – 399 с.
7. Чернишова Т. М. Новогрецька мова / Т. М. Чернишова // Українська елліністика. Збірник наукових праць - Київ. Видавничий дім Дмитра Бураго. 2010. – С. 108-109.
One of the pages of Ukrainian - Greek relations in literature translation is shown in the article. The author tries to analyze known and unknown material, concerning the researching of Greek writers works by the specialists in literature translation. Scientific works of the most famous linguists were analyzed in this research. The author gives the full description of the history of development of the literature translation of Greek writers in Ukrainian language, starting from ancient times till nowadays.
|
| |
| |
