| Serkutan_Marina | Data: Sroda, 13.09.2017, 08:29 | Wiadomość # 1 |
|
Grupa: Проверенные
Wiadomośc: 1
Plusiki: 0
Status: offline
| Сєркутан М. Є.
студентка ОКР «Магістр»
спеціальності «Українська мовата література»,
Маріупольський державнийуніверситет,
Україна
ДІЄСЛОВО ВІДЧУВАТИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Усі знання про навколишній світ людина отримує через відчуття. Адже саме за
його допомогою формується уявлення про явища, поняття тощо.
Відчуття – це перш за все психічний процес. Він полягає у відображенні
мозком властивостей предметів або явищ при безпосередньому впливі подразників
на відповідні органи чуття [3, с 29]. Саме органи-аналізатори отримують
інформацію, відбирають, передають її мозкові. На основі отриманих сигналів
мозок формує чуттєвий досвід, який стане важливим ґрунтом для подальшого пізнання світу.
Відображення у свідомості людини біологічно зумовлених сигналів про її
внутрішній стан позначають дієслова відчуття. Їх вчені виокремлюють як підгрупу
дієслів психічної діяльності [2, с. 43].
З найбільш
загальним значенням «відчувати якесь відчуття (що викликається як зовнішніми,
так і внутрішніми стимулами)» виступає дієслово відчувати.
Словник української мови фіксує 4 визначенння поняття відчувати, зокрема: 1. Сприймати органамичуття. Мати здатність сприймати щось, реагувати на щось; 2. Переживати якесь почуття. Почуватися; 3. Сприймати інтуїцією, чуттям
що-небудь. 4. Розуміти, усвідомлювати що-небудь. [9, с. 662].
З синонімічним значенням дієслова
відчувати виступають лексеми почувати (1. Мати якесь почуття, бути в певному духовному або фізичному стані. 2. Сприймати зовнішній світ органами чуттів, відчувати що-небудь. 4. Розуміти, усвідомлювати що-небудь.); чути (1. Сприймати за допомогою органів слуху які-небудьзвуки. 4. Те саме, що відчувати); сприймати (1. Відображаючи у своїй свідомості предмети та явища об'єктивного світу, щодіють у даний момент на органи чуття, ставитися до чого-небудь, реагувати на
щось певним чином); перейматися, (1. Сповнюватися яким-небудьпочуттям, настроєм і т. ін), зачувати (1. Чути, сприймати слухом що-небудь; 3. Розпізнати що-небудь чуттям, нюхом; 4. Відчувати, сприймати чуттям). У функції прямих доповнень при цих дієсловах виступають зазвичай назвивідчуттів або об'єктів відчуттів: відчувати біль, почувати запах, чути голос, сприймати
слова, перейматися тривогами тощо.
Російський лінгвіст Л. М. Васильєв, в свою чергу, виділяє
найбільші лексико-семантичні групи дієслів, серед яких дієслівна лексика з
безпосереднім значенням «відчуття» (відчувати холод, відчувати біль тощо); дієслова
каузативного значення «викликати те чи інше відчуття у кого-небудь» (дратувати,
дражнити, турбувати тощо); дієслова зі значенням втрати відчуття на деякий час
( німіти, кам’яніти, завмирати). Інші дієслова зі значенням відчуття мають
більш конкретну семантику: наприклад, позначають відчуття холоду, тепла тощо [2, с. 44].
Активно функціонує дієслово відчуватиі в тлумаченнях фразеологізмів, розкриваючи головний їхній зміст – сприймати
що-небудь органами чуття. Під час опрацювання фактичного матеріалу були
виявлені стійкі вирази, що репрезентують кожну із сфер чуття – екстероцептивну
(зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові відчуття), інтероцептивну (відчуття
голоду, спраги, емоційних переживань тощо) та кінестатичну (відчуття рухів,
положення тіла). Так, наприклад, відчуття запаху передається такими стійкими
одиницями, як «бити в ніс», «крутити в носі», «чути носом» тощо. Відчуття
втоми, виснаження представлене фразеологізмами «валитися з ніг», «вибиватися (вибитися) з сил», «вивалити
язика», «виймати (вийняти) душу (серце)», «вимотувати (вимотати) жили (сили)» та ін.
Також лексема відчувати виступає і як компонентусталених виразів, як от «чути (відчувати) крила за
плечима» , «відчувати плече (лікоть)», «відчувати пульс епохи», «[ні (і)] рук
[ні (і)] ніг не чути (не відчувати)», «не чути (не відчувати) землі [під собою
(під ногами)]», «нутром (серцем) чути (відчувати)» та ін.
Отже, дієслово відчувати черезсвою багатозначність функціонує в сучасній мові не ізольовано, має широке коло
вияву: виступає стрижневим словом синонімічного ряду із загальним значенням
«сприймати що-небудь органами відчуття», репрезентоване як компонент фразеологічних
одиниць та найбільш повно передає психічні процеси людини, пов’язані із
сприйняттям навколишнього світу.
Література
1. АнаньевБ. Г. Теория ощущений / Б. Г. Ананьев – Л. : изд-во Ленингр.
ун-та, 1961. – 454 с.
2. Васильев Л. М.Семантика русского глагола: Учеб. пособие для слушателей фак. повышения квалификации.
– М. : Высш. школа, 1981. – С. 43-44.
3. Войтко В. І. Психологічний словник / І. В. Войтко // Київ : Вища школа, 1982. –
218 с.
4. Коренькова О. Проблематика дослідженнядієслів психічного стану / О. Коренькова // Наукові записки Міжнародного
гуманітарного університету : [збірник]. – Одеса : Фенікс, 2016. – Вип. 25. –
С.254-257.
5. Коренькова О. Визначення поняття «дієслова психічного стану» в сучасній українській мові / О.
Коренькова // Молодий вчений. – 2016. - № 3. – С. 534-537
6. Крутецкий В. А.Психология: Учебник для учащихся пед. училищ. – М. : Просвещение, 1980. – 352
с., ил.
7. Навроцька Н. А.Дієслова, які виражають психоемоційний стан людини / Н. А. Навроцька
// Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет ім. Григорія Сковороди» : науково-теоретичний збірник. –
Переяслав-Хмельницький, 2008. – Вип. 15. – 178 с.
8. Психологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / [Максименко С. Д., Хомуленко Т. Б.,
Кузнєцов М. А. та ін. ]; під ред. І. Ф. Прокопенка. – Харків : Фоліо,
2012. – 864 с.
9. Словникукраїнської мови: в 11 т. – К. : Наук. думка, 1970. – Т. 1. – с. 663.
10. Фомина З. Е.Эмоционально-оценочная лексика современного немецкого языка / З. Е. Фомина
// – М., 1997. – 399 с.
During all the life we
gain experience, we learn the world around. We receive the first information on
properties of objects and the phenomena of the environment by means of
feelings. Verbal lexicon most widely and brightly represents the sensual sphere
of the person. The verb «feel» is a kernel of lexico-semantic group with a general meaning «to perceive something sense organs».
|
| |
| |
