Поняття культури як системи цінності є одним з основних, що визначають сутність людини. Система цінностей є атрибутом людської свідомості та визначає його діяльність. Філософи говорять про особливий тип свідомості, що обов’язково виникає у процесі еволюції, – ціннісна свідомість. Поряд із пізнанням світу, інформаційної еволюцією, існує ціннісна свідомість і ціннісні відносини як найважливіші характеристики людської життєдіяльності, яка хоча і протікає в реальномусвіті й у низці аспектів сама реально обумовлена, але одночасно визначається цілеспрямованістю, вибором, що обов’язково передбачає розрізнення і порівняльну оцінку. Аксіологічними проблемами у різних аспектах займалися Н.Д. Арутюнова, В.О. Василенко, Г.П. Вижлецов, В.В. Виноградов, О.Г. Дробницький, А.П. Загнітко, Л.В. Максимов, С.Є. Нікітіна, О.О. Потебня, В.М. Телія, Л.О. Чернейко, Л.В. Щерба та інші. Питання аксіології привертали увагу вчених ще з часів античності, проте й досі не має загальновизнаної класифікації оцінної модальності, визначення природи цінностей, у чому вбачається актуальність пропонованого дослідження. Мета дослідження – виявлення системи оцінних стереотипів концепту МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ, що існують в українській та російській лінгвокультурних спільнотах. Основними завданнями є дослідження наукових робіт українських і зарубіжних лінгвістів щодо генези та класифікації оцінної модальності, аналіз варіантів культурно-ціннісної інтерпретації концепту МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ в українській та російській мовних картинах світу.
Як і концептуальна картина світу, система цінностей отримує своє відображення в мовній картині світу. Л. О. Чернейко називає таке слово абстрактним ім’ям і каже, що «абстрактна ж сутність може бути сприйнята лише тоді, коли є слово, в якому вона відображена» [4, c. 125]. Цю ж особливість цінності як абстрактної сутності зазначає Л.В. Максимов: «Світ цінностей ... локалізований у людській свідомості, локалізований у тому сенсі, що ціннісні уявлення і спонукальні інтенції поведінки не мають аналогів поза свідомістю (хоча, звичайно, можуть мати об’єктивні причини)» [2, c. 26]. Одночасно саме наявність слова, яке називає дану сутність (у нашому випадку – цінність) і виконує роль її матеріального субстрату, дозволяє сприймати цю сутність як таку, що знаходиться поза людською свідомістю. У першу чергу це стосується етичних цінностей.
Як писав В. фон Гумбольдт, «слово не служить оболонкою для закінченого поняття, але просто спонукає слухача утворити поняття власними силами, визначаючи лише, як це зробити» [1, c. 84]. Національна мовна картина світу містить у собі саме культурний модус існування абстрактного імені, зберігаючи найбільш загальний зміст слова, який О.О. Потебня називав найближчим значенням. У системі мови за багато століть її існування відбилися і збереглися знання і уявлення народу, мова перетворилася на «самостійну складову даної культури» [3, c. 49]. Тому, робить висновок Л. О. Чернейко, «особистісний сенс абстрактного імені (в ідіолекті) існує на тлі інтуїтивно усвідомлюваного надіндивідуального сенсу мови» [4, c. 148].
Ми вважаємо, що варіанти ціннісної інтерпретації концепту, що існують у системі мови і обумовлені тією чи іншою думкою, визначаються трактуваннями даного концепту в чотирьох підсистемах загальної системи цінностей, а також суб’єктною або об’єктною спрямованістю оцінки. Ці варіанти утворюють внутрішню структуру відповідного семантичного поля. У центрі нашого дослідження перебувають семантичні поля, відповідні обраним концептам.
Поняття мультикультуралізм в українській культурі тлумачиться як явище суспільного життя, яке полягає у співіснуванні в рамах одногосуспільствабагатьохкультур. Також мультикультуралізмом називають філософський світогляд і філософську теорію, які стверджують, що наявність у суспільстві багатьох культур– це природній стан суспільного життя і до нього треба ставитись відповідно. З погляду мультикультуралізму крайністю і відхиленням від норми є намагання утвердити у суспільному житті одну єдину «загальноприйняту» культуру, що часто буває у суспільствах тоталітарного типу. В етичній підсистемі МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ оцінюється і позитивно, і негативно. У ролі морального та соціального ідеалу поняття виступає у таких реченнях: Денисенко Лариси «Сарабанда банди Сари» – по мультикультурності і міжнаціональній толерантості фільм міг би бути трендом для України тощо. Український мовний матеріал також свідчить про негативну оцінку мультикультуралізму як такого, що суперечить сутності людини: Державний символ, на думку мусульманської спільноти, "не відповідає політиці мультикультуралізму", бо на ньому є християнський символ - білий хрест на червоному тлі; Своїми діями, внаслідок яких загинули 77 людей, Брейвік намагався запобігти мультикультуралізму та ісламізації Європи; В документі, що налічує більше 1500 сторінок, Брейвік детально описує поетапний план звільнення всієї Європи від засилля мусульман та боротьбу з політикою мультикультуралізму і подібне.
В українській культурно-ціннісній системі МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ частіше має негативну оцінну конотацію, оскільки суперечить сутності людини, однак зустрічаються випадки потрактування МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ у ролі моральної цінності. З етичного погляду, МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ отримує об’єктну спрямованість оцінки.
Поняття рос. мультикультурализм (укр. мультикультуралізм) позначає та обґрунтовує теорію, ідеологію, політику, спрямовану на збереження і розвиток в окремо взятій країні й у світі в цілому культурних відмінностей. До семантичного поля концепту МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ належать мовні одиниці, що оцінюються і позитивно, і негативно. Найбільш представленою в російській мові є етична підсистема. Як моральний та соціальний ідеал поняття МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ у російській мовній картині світу виступає у таких реченнях: рос.: Сам по себе этот конкурс давно уже стал синонимом мультикультурализма и толерантности – при помощи совершенно попсовой формы новая глобальная «культура» продвигает свои стандарты общечеловеческого, интернационального; Негативну оцінну конотацію у рамах етичної підсистеми має мовний матеріал на витлумачення мультикультуралізму як явища, яке суперечить сутності людини: рос.: Уж всяко не рядовым европейцам, которые и так досыта наелись за последние годы толерантностью, политикой мультикультурализма и прочими прелестями современной западной цивилизации; протистоїть духовному: рос.: При этом развивать национальную, а не искусственную «мультикультуру» – если не из страха Божия, хотя бы потому, что только традиционные ценности могут обеспечитьвозрождение семьи, а значит и предотвратить неизбежное при нынешних тенденциях вымирание тех же французов тощо; не відповідає добродійній поведінці: рос.: Очевидны причины зарождения данного теракта – «политика мультикультурализма» вместо плавильного котла, наоборот, разжигает национализм и не способствует взаимопроникновению культур і таке інше. З утилітарного погляду мультикультуралізм має позитивну оцінку, тому що є умовою нормальної життєдіяльності, наприклад: рос.: В отличие от ряда других лидеров постсоветского пространства, он не стал строить государство на основе этнического национализма, а взял курс на создание мультикультурного общества; рос.: Он не знает, что в нашем мультикультурном, мультинациональном, а соответственно и мультиконфессиональном регионе любые формы дискриминации невозможны в принципе і таке інше. З негативного боку мультикультуралізм трактується як такий, що не приносить бажаних результатів: рос.: Не работает и сложившаяся в прошлом веке примитивная модель «мультикультурализма», когда вместо взаимоизучения и взаимопроникновения культур, основанного на любопытстве и уважении, предлагаются заборы между ними и бездумная «терпимость».
Таким чином, МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ у російській мовній картині світує етичною та утилітарною цінністю. З позитивного погляду в російській мові МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМє моральним та соціальним ідеалом, необхідною умовою нормальної життєдіяльності. З негативного– суперечить сутності людини, протистоїть духовному, не дає бажаних результатів. З утилітарного погляду МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ має суб’єктну спрямованість, з етичного – об’єктну. Концепт МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ в українській та російській мовних картинах світутлумачиться як явище, яке полягає у співіснуванні в рамах одного суспільства багатьох культур.
На підставі проведеного нами аналізу можна сказати, що, незважаючи на деякі відмінності в потрактуванні концептів, варіанти інтерпретації культурно-ціннісних концептів, закріплені в українській та російській мовних картинах світу, у цілому збігаються.

Лiтература
1. Гумбольдт В. фон Избранные труды по языкознанию : Пер. с нем / В. фон Гумбольдт. – М. : Прогресс, 1984. – 397 с.
2. Максимов Л. Логический анализ языка / Л. Максимов. – М. : Языки русской культуры, 2000. – 344 с.
3. Цивьян Т. В. Лингвистические основы балканской модели мира / Т. В. Цивьян. – М. : Наука, 1990.– 203 с.
4. Чернейко Л. О. Лингвофилософский анализ абстрактного имени / Л. О. Чернейко. – М. : Изд. МГУ, 1997.– 320 с.

Резюме
Despite some of differences in correctly interpreting concepts, options of interpretation cultural value concepts embodied in Ukrainian and Russian language world picture, mostly the same. The perspective is to study the implementation aspects of the concept of MULTICULTURALISM in Ukrainian and Russian discourses as structural components of internal systems.