| Marina | Data: Sroda, 18.05.2016, 12:33 | Wiadomość # 1 |
|
Grupa: Администратор
Wiadomośc: 127
Plusiki: 1
Status: offline
| Голоцукова Юлія Олександрівна
Кандидат філологічних наук, завідувач кафедри російської філології та перекладу Маріупольського державного університету
ВПЛИВ ГРАМАТИЧНИХ ОЗНАК ТА КОНТЕКСТУ НА ЗНАЧЕННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ У СТРУКТУРІ ФУНКЦІЙНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ
Контекстуально зумовленими результативами називаємо лексеми, виражені пасивними дієприкметниками та акціональними предикативними формами на -но, -то від граничних і неграничних перфективів, що залежно від контексту можуть набувати результативного, пасивного чи стативного значення.
Про результативне / пасивне значення лексеми свідчать показники тривалості. До таких належать репрезентанти зразка довго, все ще, півгодини, цілий день тощо, які визначають тривалість результативного стану: Обличчя його все ще було забинтоване; замотана в бинти рука висіла на перев'язі (Л. Смілянський) – все ще замотана = перебуває у замотаному стані, отже, замотана – результатив. Ознака, яку виражає результатив, є стійкою, тривалою. У реченні такий результатив виконує функцію присудка, тобто постає аналітичним дієсловом. Показники тривалості інших типів можуть окреслювати час самої дії. Це свідчить про пасивне значення лексеми: За хвилину надбігла Марійка, так замотана здоровою хусткою, що самий острий червоний носик визирав на світ божий (М. Коцюбинський) – за хвилину замотана – за хвилину виконала дію = замотала, отже, замотана – пасив тощо.
У сполученнях зі вказівкою на час ознакою результатива постає обмеженість результативного стану часовим планом допоміжного дієслова. Минуле результатива у сполученні з такими показниками: ще вчора, тільки-но, щойно, у той час тощо передбачає, що наразі цей стан уже завершився. Минуле пасива позначає відсутність цього стану дотепер та його настання. Порівняймо: – Може, Іон уже і підвищення мав, адже писав ще торік, що на сержанта був представлений... (М. Чабанівський). Конструкцію «ще торік був представлений» за результативного значення тлумачимо, як «торік був представлений і тільки-но з причини підвищення чи його скасування перестав бути представленим», за пасивного – «раніше не був представлений, і тільки торік його представили на підвищення».
Конструкції зі вказівкою на певний момент сумісні і з пасивним значенням, і з результативним, але смисл таких сполучень різний. У першому випадку виражається момент завершення дії (пасивне значення); у другому – те, що у вказаний момент стан уже мав місце, виникнувши колись раніше (результативне значення). Наприклад: У 1141 році, коли Галицьке князівство було сформоване, більша частина Підкарпаття була приєднана до його володінь [12, с. 25]. За пасивного розуміння конструкції було сформоване можна витлумачити, що Галицьке князівство сформували саме у 1141 році, за результативного, що формування могло початися раніше, триваючи й у 1141 році; конструкція була приєднана має лише пасивне значення.
Вказівка на час для теперішнього результатива можлива лише для вираження повторюваної ознаки, хронологічної цикловості: Школярські парти позбивано тепер гвіздками й клинцями (Б. Грінченко) – об’єкт стану (школярські парти) наділений повторюваною ознакою; Плетуть казок, а втім – тепер так дійсність переплетена з казкою, так попередила її, що всякого сподіватись можна... (Дніпрова Чайка) – цикловість стану тощо; коли суб’єкт стану, результату повторюваної дії, є множинним: Артисти всі уже загримовані (А. Головко) тощо. Для пасива таких обмежень немає: Він ледве стримував, себе від злості за те, що пришелепуватий Кукса своїм, дурним пострілом так несподівано зірвав усю операцію. Тепер всі карти переплутано (В. Кучер) – однопланова, неповторювана дія (тепер переплутано = тепер переплутали) тощо.
На значення результативності / пасивності лексичної одиниці впливає також характер її зв’язку з описуваними подіями. Лексема у пасивному значенні безпосередньо зумовлює подальший розвиток подій, постає їхнім прямим антецедентом: Щойно ошукані Хомою і тому особливо люті артилеристи з батогами накинулися на його коней (О. Гончар) – ошукав (антецедент) → накинулися (консеквент), отже, ошукані – пасив; Обидва вони були примічені королем і тому підкреслено грузько сиділи в стильних кріселках (П. Панч) – примітив (антецедент) → сиділи (консеквент), отже, були примічені – пасив тощо. За результативного значення лексема не передбачає якихось інших дій, її зв'язок з тим, що відбувається, полягає лише у збереженні результативного стану: Між нашим народом доволі й таких [пісень], де дівчина показується просто одуреною, ошуканою або й насильно зганьбленою (І. Франко) – ошукана дівчина – результативний стан, отже, ошукана – результатив; Розмова з прислугою, Христина, досі не примічена ним, врода – все те, мов живе, ставало перед ним (Панас Мирний) – Христина, досі не примічена – результативний стан, отже, не примічена – результатив тощо.
Залежно від контексту одна й та сама лексема може також набувати або стативного, або результативного значення. Статив позначає природний стан об’єкта, що не є результатом свідомої попередньої дії, результатив – стан об’єкта, який постає результатом свідомої дії чи діяльності: Чорні імлисті очі дивилися задумливо й серйозно, але посаджені вони були близько одне до одного, і тому погляд їх набирав зосередженої пильності (З. Тулуб) – близько посаджені очі (об’єкт наділений певною ознакою від природи, від народження) – природний стан, що не є результатом попередньої дії (посаджений – статив); Вже поросли верби й вишні, посаджені Миколою над Раставицею, а Микола не приходив (І. Нечуй-Левицький) – посаджені Миколою вишні (стан об’єкта постає результатом діяльності суб’єкта) – стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (посаджений – результатив); Бабуся стояла, спершись на ціпок (така зігнута, зовсім переламана надвоє бабуся) (О. Донченко) – переламана надвоє бабуся – (стан об’єкта не повідомляє про попередню дію, виконувану над ним) – природний стан, що не є результатом попередньої дії (переламаний – статив); Відчиняю вже до канцелярії в адвоката двері поволі. Скриплять, як переламана суха гілляка в бурю (Лесь Мартович) – переламана гілляка – (стан об’єкта повідомляє про результат попередньої дії: переламували → переламали → переламана) – стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (переламаний – результатив); У квітнику, заглушеному бур'яном, розцвілася якась жовтогаряча квітка (І. Волошин) – квітник, заглушений бур'яном (стан об’єкта не є результатом свідомої діяльності) – природний стан (заглушений – статив); Мотори заглушено, агрегати зупинено, на всій ділянці робіт – тиша та цвірчання цикад (О. Гончар) – мотори заглушено – (заглушували → заглушили → заглушено (заглушені)) – стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (заглушено / заглушений – результатив); Ліс мовчки піднятих вгору дрючків і палюг був такою красномовною відповіддю народу, що пан староста, видимо, розгубився (Ірина Вільде) – підняті дрючки (стан об’єкта не є результатом свідомої діяльності) – природний стан (піднятий – статив); Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський) – піднята шабля – (піднімати → підняти → піднята) – стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (піднятий – результатив); Високі гори обступають її [Шевченкову гору] з трьох боків амфітеатром, а її рівний верх похожий на платформу, кругом котрої повішані зелені завіси (І. Нечуй-Левицький) – повішані завіси (стан об’єкта не є результатом свідомої діяльності) – природний стан (повішаний – статив); Дививсь на обідрані туші, повішані подовж стін (М. Коцюбинський) – повішані туші (вішати → повісити → повішаний) – стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (повішаний – результатив); Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Н. Кобринська); – Три ліски поділені (стан об’єкта не є результатом діяльності) – природний стан (поділений – статив); З допомогою Папаня виросла на лісовій галявині невеличка дерев'яна хатинка, поділена на дві половини (О. Донченко) – поділена хатинка (стан об’єкта постає результатом свідомої діяльності: ділити → поділити → поділений) – стан, що є результатом свідомої дії чи діяльності (поділений – результатив) тощо.
Отже, на значення результативності мовної одиниці впливають аспект, час їхніх мотиваторів та контекст. Розрізняємо контекстуально зумовлені результативи – лексеми, виражені пасивними дієприкметниками та акціональними предикативними формами на -но, -то від граничних і неграничних перфективів, що залежно від показників тривалості, вказівки на час, характеру зв’язку з описуваними подіями, природи описуваного стану можуть набувати результативного, пасивного чи стативного значення. Проблема категорії результатива, не зважаючи на тривалу історію її вивчення, залишається однією з дискусійних. Вирішення теоретичних та практичних проблем категорії результатива є важливим не тільки для всебічного з’ясування характеристики дієслова, але й для опису загальної структури мови, лексичного складу мови, з’ясування динаміки розвитку мови.
Література
1. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія: [Монографія]: Донецьк: ДонДУ – 1996, – 437 с.
2. ТФГ 1987: Теория функциональной грамматики. Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис. / [А.В. Бондарко, М.А. Шелякин, В.С. Храковський и др.]; под. ред. А.В. Бондарко. – Л.: Наука, 1987. – 348 с.
The article describes the structure of semi-peripheral areas of functional-semantic field of resultative, established a connection of resultative with grammatical characteristics of language units and context.
|
| |
| |
