| Pedchenko | Data: Piątek, 22.05.2015, 23:03 | Wiadomość # 1 |
|
Grupa: Проверенные
Wiadomośc: 22
Plusiki: 1
Status: offline
| Голоцукова Юлія Олександрівна,
доцент Маріупольського державного університету, Україна
КАТЕГОРІЯ РЕЗУЛЬТАТИВА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
В українській мові кінця ХХ – початку ХХІ століття помітне місце посідають дослідження однієї з найскладніших граматичних категорій – категорії результатива. Питаннями аналізу та класифікації результативних конструкцій у різних аспектах займалися такі лінгвісти, як І.Р. Вихованець, О.В. Бондарко, К.Г. Городенська, А.П. Загнітко, Ю.П. Князєв, Ю.С. Маслов, В.П. Недялков, В.О. Плунгян, Г.Г. Сильницький, С.Є. Яхонтов та інші. У сучасному українському мовознавстві питання, пов’язані з результативами, ще не отримали свого остаточного розв’язання. Більшість лінгвістів вважають, що результатив належить до категорії стану дієслова. Категорію стану кваліфікують також по-різному. Так, О.О. Потебня вважає її синтаксичною категорією; М.А. Жовтобрюх кваліфікує категорію стану як морфологічну категорію. У найновіших дослідженнях категорії стану заперечено суто морфологічний чи синтаксичний характер цієї категорії. Наголошується на її міжрівневості (О.В. Бондарко, І.Р.Вихованець, А.П. Загнітко). Так, О.В. Бондарко підкреслює, що стан дієслова – це морфолого-синтаксична категорія. І.Р. Вихованець вважає, що всі питання, що стосуються дієслівних форм стану, зосереджуються в лексичній сфері та синтаксисі. Відсутність чіткого визначення статусу категорії стану зумовлює відсутність визначення і статусу категорії результатива як особливої категорійної грамеми. Отже, проблема категорії результатива, незважаючи на тривалу історію її вивчення, залишається однією з дискусійних. Саме цим зумовлюється актуальність пропонованого дослідження.
Мета розвідки – аналіз поглядів на граматичну категорію результатива, з’ясування кваліфікаційних та диференційних категорійних ознак результатива.
Основні завдання полягають у розгляді семантичних особливостей і встановленні внутрішньоструктурних параметрів категорії результатива.
У сучасному мовознавстві результатив розглядають як семантичний глибинний відмінок зі значенням результату дії; або як різновид об’єкта; або як термін відмінкової граматики, логічної семантики. Поширеним є погляд, за яким результатив – це форма, яка позначає стан предмета, що передбачає попередню дію. Результатив повідомляє одночасно про стан та про попередню дію, результатом якої став цей стан.
Для диференціації результативних конструкцій необхідно розрізняти стан та дію. Стан має стабільний характер, не може бути постійною характеристикою предмета, його незмінною відмінною ознакою: він має початок і кінець або лише початок. Дія, на відміну від стану, потребує активних зусиль, передбачає якусь зміну в часі. Незалежно від способу вираження в мові розрізняють первинний та вторинний стан. Первинний стан може виникнути самостійно, вторинний завжди є результатом чиєїсь свідомої дії чи діяльності. Крім того, В.П. Недялков, С.Є. Яхонтов розрізняють стан тимчасовий, стійкий,незворотний. Тимчасового стану предмет може набувати неодноразово. Це фізичний стан, що легко може бути перерваний власною дією суб’єкта чи чиїмсь втручанням. Стійкий стан також не завжди залишається незмінним, однак зміна тут викликана перебігом часу, а не активним втручанням якоїсь сили. Межі між тимчасовим та стійким станом є нечіткими, часто досить важко розрізнити ці стани. Так, незворотний стан не буває властивим предметові з самого початку, а завжди є результатом якоїсь дії чи процесу, але, виникнувши, не може бути зміненим, тобто предмет не може набути первинного стану: розбитий ніяк не може стати цілим; варений не може стати сирим і таке інше. Здебільшого, лише граничні дієслова можуть утворювати результативи. До граничних належать передусім дієслова, що означають перехід з одного стану в інший або набуття якості. Крім того, граничними є також дієслова, що означають цілеспрямовані дії, які не можуть тривати довго після того, коли мета досягнута. Неграничними є дієслова, що необов’язково передбачають одну певну мету, а також ті, що позначають стан.
Отже, з семантичного погляду, результатив – це похідне утворення від граничного дієслова, що виражає вторинний незворотний стан предмета.
Щодо складу форм результативних конструкцій, то результативи в українській мові кваліфікують як грамеми зі значенням результативного стану, що перебувають в опозиції з грамемами зі значенням перехідної дії, типовими виразниками яких є відповідно предикативно вжиті пасивні дієприкметники доконаного і недоконаного виду або предикативні форми на -но, -то та перехідні дієслова із семантикою дії.
Результатив зазвичай пов’язують із двома явищами: стативом та пасивом.
Статив – предикативна форма, що позначає стан та якість предмета. На відміну від результатива, статив повідомляє лише про стан предмета, результатив – одночасно і про стан, і про попередню дію, результатом якої є цей стан.
Пасив – предикативна форма, що виражає стан предмета й позначає, що підмет речення не відповідає суб’єктові дії або що суб’єкт дії взагалі не виражений у реченні. Результативне значення має такі відмінні особливості від пасивного значення: 1) ознака, яку виражає результатив, є стійкою, тривалою; 2) його часове значення обмежено планом результату, «однопланове»; 3) момент появи стану (= завершення дії) залишається, як правило, невизначеним.
Отже, результатив – це предикативна форма, яка позначає стан предмета, що передбачає попередню дію. Результатив повідомляє одночасно про стан та про попередню дію, результатом якої став цей стан. З семантичного погляду, це похідне утворення від граничного дієслова, що виражає вторинний незворотний стан предмета. Проблема категорії результатива, незважаючи на тривалу історію її вивчення, залишається однією з дискусійних. Дослідження категорії результатива є важливою ланкою у процесі розвитку вчення про статус категорії стану.
Література
1. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови. : Академічна граматика української мови / І.Р.Вихованець, К.Г. Городенська – К. : Пульсари, 2004. – 400 с.
2. Загнітко А.П. Морфологічна і семантична структура категорії стану і поля становості / А.П. Загнітко // Лінгвістичні студії. – 2006. – № 14. – С. 64–73.
Резюме
Рассмотрена категория украинского результатива как особая граммема категории залога глагола, семантические квалификационные и дифференциальные признаки украинских результативных конструкций; проанализированы точки зрения украинских и зарубежных лингвистов на грамматическую категорию результатива; прокомментирован состав форм украинских результативных конструкций; рассмотрена связь результатива с такими явлениями, как статив и пассив.
Ключевые слова: грамматическая категория, результатив, статив, пассив, состояние, действие.
Summary
The category of Ukrainian resultative, as special category of verb, semantic qualifying and differentiating signs of the Ukrainian resulting constructions are considered, analyzed views of Ukrainian and foreign linguists in grammatical category resultative, commented on composition of forms of the Ukrainian resulting constructions; examined the link of resultative with stative and passive; identified qualifying and differentialing signs of resultative with stative and passive.
Keywords: grammatical category, resultative, stative, passive, state, action.
|
| |
| |
