| Pedchenko | Data: Piątek, 22.05.2015, 17:33 | Wiadomość # 1 |
|
Grupa: Проверенные
Wiadomośc: 22
Plusiki: 1
Status: offline
| Тетяна Тютюма,
студентка Маріупольського державного університету, Україна
НАЗВИ КВІТІВ У ГОВІРЦІ СЕЛА КОМУНАРІВКА СТАРОБЕШІВСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ботанічна лексика посідає одне з важливих місць у лексичній структурі українських діалектів. До складу цієї тематичної групи лексики входять назви дерев і кущів, квітів, грибів, водоростей, ягід та плодів, а також назви травʼянистих, лікарських і сільськогосподарських рослин.
У вітчизняній діалектології серед тих, хто приділяв увагу студіюванню флорономінації, можна назвати В. В. Німчука, Й. О. Дзендзелівського, І. В. Сабадоша, Я. В. Закревську, Л. Д. Фроляк, М. В. Поістогову, І. В Горофʼянюк та ін.
Великий інтерес становлять лексикографічні праці, у яких представлено значну кількість українських діалектних ботанічних найменувань. Серед них словник «Українські народні назви рослин» Н. Осадчої-Янти (1973) [2] та І. В. Горофʼянюк «Ботанічна лексика центральноподільських говірок: Матеріали до Лексичного атласу української мови» (2012) [1].
Метою статті є опис низки ботанічних номінацій, уживаних у говірці села Комунарівка Старобешівського району Донецької області.
Для мови села характерним є функціонування різних варіантів назв квітів.
Сема ʻбратки, назва деяких видів фіалок, зокрема триколірної фіалки (Viola tricolor)ʼ має лише один відповідник – а׀нʼутини г׀лазкʼі, який є запозиченням із російської мови.
Семі ʻпетунія, трав’яниста декоративна однолітня рослина родини пасльонових з великими яскравими квітками різних кольорів (Petunia guss)ʼ властивий такий номінативний репертуар: пе׀тун’ійа, пе׀тунʼйа, пʼі׀тунʼйа. Відзначимо, що фонетичні варіанти пе׀тунʼйа та пʼі׀тунʼйа мають більше функціональне навантаження, ніж лексема пе׀тун’ійа.
Сема ʻконвалія, багаторічна трав’яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфумерії (Convallaria L.)ʼ репрезентована лексемою ׀ландиш. У мовленні представників старшої генерації засвідчено рідковживаний номен кон׀валʼійа, який відомий також і в сучасній українській літературній мові [СУМ IV, с. 255].
Сема ʻмальва, багаторічна декоративна рослина з високим стеблом і великими яскравими квітами, зібраними по кілька в пазухах листків, іноді в китицеподібні суцвіття (Malva L.)ʼ представлена найменуваннями ׀мал’ва і ׀рожа. Лексему ׀рожа зафіксовано в західнополіських говірках зі значенням ʻзахворювання шкіри, при якому на ній з’являються червоно-сині плямиʼ [АЗП ІІ, с. 123].
Сема ʻпролісок, рід трав’янистих рослин родини лілійних із блакитними або синіми, рідше фіолетовими або майже білими квітками на безлистому стеблі (Scilla L)ʼ репрезентована номеном пʼідс׀нʼіжник. Зауважимо, що в досліджуваній говірці лексему п׀рол’ісок уживають із семантикою ʻмісце в лісі, вільне від деревʼ (як одне зі значень зафіксовано й у «Словнику української мови» [СУМ VIIІ, с. 217]).
Сема ʻмак, трав’яниста рослина з довгим стеблом і великими квітками (переважно червоного кольору), що дає кулястий плід, наповнений дрібним насінням; вирощується як лікарська та олійна культура, а також як декоративна рослина (Papаver)ʼ представлена лексемою мак та словосполученням к׀расний мак.
Сема ʻдзвоники, травʼяниста або напівкущова рослина з блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими і т. ін. квітками, що формою нагадують маленькі дзвони (Campаnula)ʼ має відповідники зво׀ночʼки (в однині зво׀ночʼек), коло׀колʼчʼікʼі (коло׀колʼчʼік). Відзначимо, що номен зво׀ночʼки має більшу функціональну активність, ніж лексема коло׀колʼчʼікʼі.
Інформант подає такий коментар стосовно згаданої рослини: зво׀ночʼки / коло׀колʼчʼікʼі / по׀разному нази׀вайутʼ // во׀ни бу׀вайутʼ і ׀бʼілʼі / і голу׀бʼі / ׀гарнʼі та׀кʼі // йе в нас та׀ке по׀вʼірйа / шчо зво׀ночʼки зви׀нʼатʼ ли׀ше раз на год в нʼічʼ на І׀вана Ку׀пала.
Сема ʻкульбаба, трав’яниста рослина родини складноцвітих, стебло якої виділяє молочний сік, а пухнасте насіння розноситься вітромʼ маніфестована російським запозиченням оду׀ванчʼікʼі (в однині оду׀ванчʼік).
Сема ʻхризантема, декоративна рослина родини складноцвітих із розкішними махровими суцвіттями різноманітного забарвлення (Chrysаnthemum)ʼ має відповідники хризан׀тема (у множині хризан׀теми), хрʼізан׀тема. У центральноподільських говірках зазначену сему відбито в номінаціях: гризан׀тема, кризин׀тема (як фонетичний варіант хризан׀тема), вар׀ґон’ійа, дубок [1, с. 188].
Як бачимо, для системи номінації квітів характерні фонетичні варіанти. Значним залишається вплив російської мови на фонетичну систему цих номінацій, що зумовлено тривалими територіальними контактами. Дослідження ботанічної лексики в говірці села Комунарівка Старобешівського району Донецької області дає можливість говорити про відкритість системи флорономенів діалектної мови.
Література
1. Горофʼянюк І. В. Ботанічна лексика центральноподільських говірок: матеріали до Лексичного атласу української мови / І. В. Горофʼянюк ; [відп. ред. П. Ю. Гриценко]. – Вінниця : ПП Баблюк І. Б., 2012. – 304 с.
2. Українські народні назви рослин : тематичний словник / [ред.-упоряд. Наталія Осадча-Янта]. – Нью-Йорк : Укр. Вільна акад. наук у США, 1973. – 173 с.
Джерела та їх умовні скорочення
АЗП – Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок : у 2 т. / Г. Л. Аркушин. – Луцьк : Вежа, 2000. – Т. 2. – 458 с.
СУМ – Словник української мови : в 11 т. / [за ред. І. К. Білодіда]. – К. : Наук. думка, 1970–1980. – Т. 4. – 1973. – 840 с. ; Т. 8. – 1977. – 928 с.
Резюме
В статье рассмотрены наименования цветов, засвидетельствованные в речи диалектоносителей села Коммунаровка Старобешевского района Донецкой области. Проведены междиалектные параллели некоторых номенов.
|
| |
| |
