| Anastasia0911 | Data: Niedziela, 17.05.2015, 13:03 | Wiadomość # 1 |
|
Grupa: Проверенные
Wiadomośc: 2
Plusiki: 0
Status: offline
| Куконос А.В. студентка Маріупольського державного університету (Україна) ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ СЛЕНГІЗМІВ У ПРОЗОВИХ ТВОРАХ ЛЮБКА ДЕРЕША (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ «КУЛЬТ»ТА «ПОКЛОНІННЯ ЯЩІРЦІ»)
Молодіжний сленг – динамічне явище. Під час утворення сленгізмів відбуваються такі зміни, як: зміни голосної чи приголосної, двох приголосних та двох голосних, можуть створюватись слова, які за змістом нічого не несуть, але при вигуку мають специфічне емоційне забарвлення тощо. Сленг досить цікаво досліджувати, бо він постійно змінюється й оновлюється. Назвати точну кількість сленгізмів, які використовує молодь при спілкуванні неможливо. Оскільки сленг є явищем соціолінгвістичним, то на його формування активно впливають культурні та історичні зміни, що відбуваються в суспільстві. Він дозволяє за допомогою мови відстежувати «модні» тенденції в розвитку соціальних груп та їхніх світоглядних орієнтацій. Аналіз молодіжного сленгу у прозових творах Любка Дереша дає змогу зробити декілька висновків стосовно функціонування, джерел, семантики сленгізмів, причин їх появи. Молодіжний сленг є одним з головних джерел поповнення словникового складу мови. Молодіжним сленгом користуються люди вікової категоріївід 14 до 25 років. Представники цієї групи мають найбільшу потребу в спілкуванні з людьми різного соціального стану. У 15-25 років усвідомлення себе як особистості проявляється перш за все на вербальному рівні [4, с. 26]. Проблемувживання сленгової лексики на сучасному мовному тлі розглядали провідні українські мовознавці: І. Смаль-Стоцький, О.Пономарів, С.Семчинський, Б. Ажнюк, В. Дончик, Л. Масенко, атакож російські вчені: О. Бондалетов, Г. Солганик, В. Костомаров, І. Лисаков та багато інших. Сленгова лексика – це частина художньо-словесної творчості письменника, яка проявляє індивідуальне мистецтво слова. Тонкі семантичніта емоційні нюанси слова письменник використовує для створення неповторного світу літературних героїв та естетичнихузагальнень. У романах «Культ» та «Поклоніння ящірці» Л.Дереш дуже широко застосовує сленгову лексику. Вона допомагає створити світ індивідуальних смислів, характеризує героїв творів та надає тексту експресивного забарвлення. Автор для показу негативного ставлення до людини використовує різноманітнізапозичення з інших мов, наприклад, з болгарської мови слово мудак (мъдо волоцюга), яке в жаргонному слововжитку набуває іншогозначення: «дурна, нікчемна, шкідлива людина» [5, с. 223]: Давайте, кохані, йдемо у той вашпарк. По дорозі розкажете, шо тут за мудки [1, с.22] або запозичення з мови криміналітету: сексот(крим, жрм; зневажл. зрадник, донощик): Травився у сичугу СМЄРШа, побував укотлі еС-Бе, пахан його, до речі, тоже того... сексот... [1, с. 49].
На підставі фактичного матеріалу, дібраного з романів (95 одиниць), а також лексико-семантичної класифікації дослідниці Олени Кондратюк, була розроблена власна семантична класифікація молодіжних сленгів за сферою використання. Проаналізовано і розподілено на групи за лексичним значенням 95 лексем. Підставою для класифікації стала спільність центрального компонента в семантичній структурі сленгізмів. Приклади взяті з романів Любка Дереша «Культ» та «Поклоніння ящірці». Для визначення лексичного значення сленгізмів були використані словники: «Український жаргон» Л.О. Ставицької та Т.М.Кондратюк «Словник сучасного українського сленгу». Виділено десять семантичних груп: 1) назви людей за диференціацією; 2) емоції, реакції та оцінка дійсності; 3) предмети повсякденного вжитку; 4) часовий проміжок; 5) назви дій та процесів; 6) назви фізичних та психічних станів людини; 7) назви частин людського тіла, зовнішності людини; 8) культурна сфера; 9) назви на позначення депресивного становища та безвихідної ситуації; 10) назви на позначення рис характеру людини.
Найбільша кількість сленгізмів належить до групи: назви дій та процесів (22 сленгізмів): гребти, вишивати,звалювати та ін. Другою за чисельністю стала група на позначення назв людейза диференціацією (21 лексема): старий,чувак, сексот ті ін. На основі класифікацій Е.Берегівської та Є. Земської був проведений дериваційний аналіз сленгізмів. Перше місце за продуктивністю серед способів творення сленгізмів посідає метафоризація (50 лексем): чайник,мала, кайф, замахати, шарити, шифер, весло, екватор та ін. Їх переосмислення яскраво демонструє контекст: «І знаєш, колись я думав: «Та, старий рєхнувся, криша поїхала» Криша поїхала – рос. крыша верхня частина огородження будинку – семантична деривація, метафора (криша верхнячастина будинку; тіло – будинок; криша – дах, голова людини). «На третьому курсі, відразу після «екватора»,він ледь не вчинив найдурнішої речі у своєму житті» Екватора – екватор уявна лінія, що проходить навколо земної кулі нарівній віддалі від обох полюсів і ділить її на Північну та Південну півкулі; рівний поділ; середина – семантична деривація, метафора. Другим за продуктивністю виявився афіксальний спосіб творення сленгізмів. При утворенні іменників найчастіше використовувались суфікси. Суфікс -ух- використовувався для утворення лексем з експресієюіронічності: чорний – чорнуха. Для виробництва іменника, що позначає дію або результат дії, використовується суфікс -к-: здибати – здибанка. Був зафіксований випадок префіксації: на-– накур. Для творення дієслів використовувались префікси: у- (уколошкати), по- (полапати), роз- (розводити) та ін. Прикметників утворених афіксальним способом зафіксовано не було. Поширеним стало калькування: аутсайдер – англ. outsider – сторонній,фацет – польськ. розм. facet – тип, особа, фан– англ. розм.: fan – прихильник та ін. Зафіксовані були такі способи творення сленгізмів: автономасія (використання власного імені як загального): макар, левіси; усічення: кера, шиза; запозичення з кримінального жаргону та арготизмів: тусівка – рос. тасовать, тусавать: бити; бійка – запозичення з тюремного жаргону, філки – крим. гроші; полукалькування: чувак, хавчик (додавання суфіксіввластивих для української мови -ак, -як,-ик); універбація (стягнення двох слів): малолєтка, рокабіл, планокур; звуконаслідування: бульбулятор – буль-буль вигук, що імітує звук виливання рідини з вузького отвору;переливання з шумом; бурління; фонетична мімікрія: шпора заміна слова шпаргалка – аркуш паперу з замітками, якими учень абостудент користується потай від викладача; абревіація: сексот – «секретный сотрудник (органов безопасности)».
До особливостей молодіжного сленгу було віднесено: 1) молодіжні сленгові слова слугують для спілкування людей однієї вікової категорії; 2) молодіжний сленг відрізняється «зациклюванням» на реаліях світу молоді; 3) у числі сленгової лексики нерідко зустрічаються вульгарні слова.
Отже, як зазначила С. Пиркало у статті «Походження сучасного українського молодіжного сленгу», молодіжний сленг – це мікросистема просторіччя, досить неоднорідна за своїм генетичним складом, яка має емотивну та комунікативну функції [3, с.4]. Можемо констатувати, що сленг утворює динамічну систему. Серед основних причин функціонування молодіжногосленгу протягом такого тривалого часу є те, що сленг – це відхід відбуденності, гра, маска. Серед конкретних причин функціонування молодіжного сленгу: по-перше, спроба молоді зашифрувати свою мову; по-друге, бажання висловити власні почуття та емоції; по-третє, необхідність ідентифікуватися в компанії; по-четверте, бажання виявити свою індивідуальність; по-п’яте, спроба шокувати дорослих. Любко Дереш уводить сленгізми в художні твори (романи «Культ» та «Поклоніння ящірці») із характерологічною метою, із розрахунком на ефект жарту, для передачі позитивного чи негативного ставлення до певної людини, предмета або явища, а також для більш яскравої харектеризації індивідуальних рис характеру літературних героїв. За допомогою сленгізмів може виражається глибока іронія, розчарування в тих цінностях «вічного, доброго, чистого», на яких виховували цілі покоління. Коли роздуми доходять до вияву агресивності вслові – у тексті з’являється вульгарна лексика. Процес розвитку мови часто пов’язаний саме з добором засобів, стилістично обумовлених. Система цих засобів і ниніактивно розвивається й збагачується, а зміни, що виникають, потребують аналізу та детального вивчення. Явище сленгу є закономірним і цікавим для дослідження.
Література
1. Дереш Л. Культ // [Електроннийресурс]. Режим доступу: http://tululu.org/read67837/
2. Дереш Л. Поклоніння ящірці // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tululu.org/read72148/
3.Пиркало С.Походження сучасного українського молодіжного сленгу // Українська мова та література. – 1998. – № 25. – С.4-5.
4. Пиркало С. В. Сленг: ненормативно, але нормально / С. В.Пиркало // Урок української. – 2000. – №4. – С.26-28
5. Ставицька Л.Короткий словник жаргонної лексики української мови: Містить понад 3200 слів і 650 стійких словосполучень. / Л.Ставицька. – К.: Критика, 2003. – 336с.
Резюме
В статье рассмотрено такое понятие, как «молодежный сленг». Приведены проанализированные примеры сленгизмов из романов «Культ» и «Поклоніння ящірці» Л. Дереша, а также лексико-семантическая и деривационная классификации. На основе проведеного исследования определено, что молодежным сленгом пользуються люди возрастом от 16 до 25 лет. Выяснено, с какой целью автор романов «Культ» и «Поклоніння ящірці» использует в своих произведениях сленгизмы. В статье приведены причины функционирования молодежного сленга, а также его особенности.
Wiadomość zredagowana przez Anastasia0911 - Niedziela, 17.05.2015, 13:52 |
| |
| |
| KozlovaViktoria | Data: Czwartek, 28.05.2015, 13:37 | Wiadomość # 2 |
|
Grupa: Проверенные
Wiadomośc: 1
Plusiki: 0
Status: offline
| Здравствуйте, меня заинтересовала Ваша статья. После прочтения, возник вопрос:
Пользуются ли люди старшей возрастной категории сленгом? Если да, то чем это обусловлено?
|
| |
| |
| Anastasia0911 | Data: Sroda, 15.07.2015, 18:05 | Wiadomość # 3 |
|
Grupa: Проверенные
Wiadomośc: 2
Plusiki: 0
Status: offline
| Здравствуйте, в данной статье была рассмотрена возрастная категория от 16 до 25 лет, но проведенные исследования подтверждают факт использования сленга и лицами старше 30 лет. Использование сленга обусловлено его распространенностью и постоянной изменчивостью. Например, сленг возникает в группе людей связанных с компьютерными технологиями, с кино- и музыкальной индустрией. Сленг - это различные заимствования с других языков, семантическое дублирование уже существующих в языке лексических единиц, а также употребление лексем-сокращений.
|
| |
| |
