| Marina | Data: Sroda, 04.06.2014, 21:30 | Wiadomość # 1 |
|
Grupa: Администратор
Wiadomośc: 127
Plusiki: 1
Status: offline
| Альянах ВалеріяОлександрівна
Студентка 2-го курсу
Спеціальності «Українська мова талітература», МДУ (Україна)
ЗОБРАЖЕННЯ ЧУМАЦЬКОГО ДОЗВІЛЛЯ ВУКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ
Розвиток національно-суспільної свідомості, інтеграційні процеси українського народу спричинили виникнення окремої групи ліричної пісенності, в якій основне місце посідають не особисті родинні проблеми чи духовні конфлікти, а всезагальні масові суспільні явища. Це — соціально-побутові (або суспільно-побутові) ліричні пісні, в яких відбилися почуття, роздуми не окремих людей, а певних соціальних груп (козаків, чумаків, рекрутів, наймитів та ін.), викликані подіями чи обставинами суспільного життя народу, характерними рисами станового побуту. [4;153]
Неповторним колоритом відзначаються чумацькі пісні. Своїм походженням, як і козацькі, вони сягають у далекі часи. Вони такого ж давнього походження, бо чумакування як суспільне явище виникло приблизно в той же час, що і козацтво. Уже з 15 ст. (а може й з 14 ст.) в Україні відомий торговельний промисел чумаків, які волами їздили до берегів Чорного і Азовського морів (рідше — в Молдавію чи Угорщину) за необхідними товарами. Найпоширенішими предметами торгівлі були сіль та риба, але чумаки привозили також віск, дьоготь, прянощі та ін. Звідси і назва українських купців — слово «чумак», як і «козак», тюркського походження (від «чум» — діжка: основні товари були в діжках, рідше (олія, вино) — в бурдюках). Чумацький промисел в Україні був унікальним явищем, бо хоч і в інших народів були подібні купецькі промисли, але ніде не відомо візництва на такі далекі відстані (деякі валки їздили аж до Москви), не відомо також подібного типу організації торговців.[3;273-274]
Досліджували чумацькі пісні, видавали їх тексти у ХІХ ст. :З. Доленга – Ходаковський, І. Срезневський, М. Максимович.
Першим, хто виділив їх в окрему групу і досліджував як своєрідний, зі специфічними рисами, пласт фольклору, був І. Рудченко, який в 1874 р. видав у Києві книгу «Чумацкія народныя песни», що стала першим окремим збірником чумацьких пісень і своєрідним підсумком цієї роботи. [4;153]
Також чумацькі пісні досліджувалися Ф. Колессою, жанрі соціально-побутових пісень, в праці «Українська усна словесність» (1938).
Метою дослідження є розширення знань у галузі фольклористики, у жанрі соціально – побутових пісень, виявити зображення чумацького дозвілля в українських народних піснях. Ця тема є мало дослідженою як у жанрі соціально – побутових пісень, так і у окремому жанрі, тому являється актуальною і на сьогоднішній день.
За визначенням А. Іваницького, чумацькі пісні належать переважно до чоловічих співочих стилів і певно, складені здебільшого самими чумаками під час довготривалих подорожей. Це пісні, які можна віднести до суто чумацьких.
Чумацькі пісні — ті, що співали про своє нелегке життя у дорозі самі чумаки, а також і ті, що складали про чумаків їхні односельці хлібороби, які ставилися до них із повагою і вдячністю, кожного разу чекали повернення чумака з дороги, бо він привозив життєво необхідні товари (сіль, віск та ін.)
Дещо менше, але також досить повно представлені в чумацькій пісенності лірика кохання, стосунки між подружжям, а також гумор (як правило, об’єктом жарту є чумак і чумацьке життя)[5;157-158].
Мотиви чумацьких пісень:
- Про відхід у дорогу, приготування до довгої подорожі, прощання з родиною.
- Загибель чумаків.
- Про тяжкі будні чумака.
- Прощання з коханою.
- Дозвілля чумаків.
Про чумацькі пісні також існувала легенда, що їх ніхто не складав, а «чумаки, учинивши торг, перед зворотною дорогою йшли до моря, ховалися на березі і чекали ночі. Як заясниться небо зорями і замерехтить Чумацький Шлях, — виходять грітися на місячне проміння русалки, водять танки, співають. А чумаки слухають та вчяться тих пісень, а по тому й розвозять їх по всій Україні» («Чумацькі пісні»).[7;39]
Пісенна творчість чумаків опиралася на вікові традиції української поезії й вилилася в формах епічної, ліричної та жартівливої пісні, яка серед інших вирізнялася тематичною ідентичністю. В ній передавалися чумацький побут, звичаї, обряди. Загалом, це оптимістичні оповіді про чумацьке життя-буття, з відтінками суму і тонкої іронії. [1;343]
В пісенній тематиці посідає не останнє місце пісні про чумацьке дозвілля, іншими словами, гуляння чумаків після виснажливої праці, які часто прикро закінчуються. Наприклад- втрата майна через пияцтво:
Ой да йшов чумак та дорогою-
Та дорога лягає;
Ой зайшов же він та до шинкарки-
Мед-горілку кружляє:
Ой да отсуває та квартирочку,
На воли оглядає,
Чі стоять воли , чі стоять вози,
Чі сидять погоничі?
Ой нема волів, нема возів,
Ой нема погоничів…. [6;90]
Часто пісні про чумаків співали і складали не самі чумаки , а їх односельчани. Співаючи про їхні вади, звички або спосіб життя.
Одною з причин причиною чумацького горя та пияцтва, що зобразилось у піснях, могли бути набіги татарів, які грабували чумаків.
Сидить Цимбал да під вербою,
П’є горілку…
Прийшов(к) ему старий Байдар,-
Ін горілочку кружляє;
Прийшов (к) ему старий Байдар,
Словце промовля…
Також у чумаків у котрих була родина, та живі батьки , ти могли допомогти з грошима у дорогу, а у кого не було той повинен був заробляти собі на життя сам.
«Которого чумаченька
Отець – ненька э:
То той сидить під наметом,
Мед горілку п’є;
Которого чумаченька
Отця-неньки немає,
То той сидить край намета –
Гірко здихає.» [6;108]
«Ой залицяйтеся дівчата,
Що сирота-чумак багатий,
Та гей же!»[6;112]
Іноді у чумацьких піснях співалося про чумаків які начебто «без долі народився», було нарікання на долю.
«Ой сів-запив,
Ой сів-зажурився:
Чумаченько молоденький
Без долі вродився!»[6;127]
Чумаків довго не бувало в дома, де їх могла чекати дружина з дітьми. Під час своєї подорожі вони заїжджали до шинку, де іноді могли перекинути чарочку, одну або декілька , та залишити усі свої тільки но зароблені гроші. Траплялося так, що чумаки залицялися до шинкарочок. Усе це відбивалося у піснях:
З поля вітер віє,
За Лиманом завиває,-
Туга печаль налягає..
Ой я з туги , та за печалі
Піду в коршму погуляю-
Шинкарочка молодая
Вона ж мене давно знає,
Горілочки навірає.[6;117] Та й іноді шинкарка могла обікрасти чумаків:
«А в городі Самарі
Пили чумаки гуляли,-
Пили ж вони гуляли,
На худобу впували.
Ой у трахтирі кпаша й вода,
Ще й шинкарочка молода.
«шинкарочка молода!
Давай меду й вина,-
Давай меду на віру,
Пиши гроші на стіну.»
Шинкарочка вірили-
Меду й вина мірила:
Шинкарочка молода
На сто рублів надала,
На сто рублів надада,
А на тисячу списала,
Да й худобу забрала.»[6;114]
Ось так після усіх гулянок по шинках чумаки могли залишитися без грошей, які тільки заробили не легкою працею :
«Зажурився чумаченько,
Що й копієчки нема;
Сидить - лупає очима,
Як голодная сова.
Що в Одесі і в Черкасі
За сім років заробив;
А в Полтаві зробив славу-
За дві ярмарки пропив.[6;237]
Отже, специфіка життя і побуту чумаків виробила оригінальну самобутню образність їхніх пісень.[1;345] У яких показано важке і просто життя людей які тяжкою працею, не дивлячись ні на погоду, ні на пору року, ні на хвороби, були змушені працювати аби заробити грошей. Це все і багато іншого знайшло відображення у такому фольклорному жанрі як чумацькі пісні.
Список літератури
1. Навчальний посібник / Лановик М.Б., Лановик З.Б./К.: Знання-Прес, 2006.-c.339,343-345.
2. Соціально- побутові пісні/Упоряд. І предм. О.М.Хмілевська.-К.: «Дніпро».-1985.-С.5-11;80-135.
3. Українська мова та література. Довідник. І частина/О.М. Авраменко, Л.Т. Коваленко. – К.: «Грамота», 2009.- С.273-275.
4. Український фолькльор:навч.посіб./І.Є.Руснак.-К.ВЦ «Академія»,2012.-с.150-166.
5. Усна народна творчість: навч.посіб./ С.О. Філоненко.-К.: «Центр учбової літератури»,2006.-С.157-158.
6. Чумацькі народні пісні/ І.Я. Рудченко. К. типографія М.П.Фріца, 1874.-с.80-237.
7. Чумацькі пісні // Урок української.2001.-№7.-С.39-44.
Резюме. Украинские народные песни - драгоценное достояние народа, непреходящее украшение его духовной культуры. Таковы и чумацкие песни, как и в других украинских песнях в нем отражается дух, характер и чувства украинского народа, а ещё их быт и досуг. Также песни, очень обогащенные художественными средствами, которые позволяют слушателю (читателю) обратить внимание на жизнь народа, которое отражается в песнях. К сожалению чумацкие песни мало исследованы.
|
| |
| |
