Marina | Data: Sroda, 04.06.2014, 21:30 | Wiadomość # 1 |
Grupa: Администратор
Wiadomośc: 127
Plusiki: 1
Status: offline
| Альянах ВалеріяОлександрівна Студентка 2-го курсу Спеціальності «Українська мова талітература», МДУ (Україна)
ЗОБРАЖЕННЯ ЧУМАЦЬКОГО ДОЗВІЛЛЯ ВУКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ
Розвиток національно-суспільної свідомості, інтеграційні процеси українського народу спричинили виникнення окремої групи ліричної пісенності, в якій основне місце посідають не особисті родинні проблеми чи духовні конфлікти, а всезагальні масові суспільні явища. Це — соціально-побутові (або суспільно-побутові) ліричні пісні, в яких відбилися почуття, роздуми не окремих людей, а певних соціальних груп (козаків, чумаків, рекрутів, наймитів та ін.), викликані подіями чи обставинами суспільного життя народу, характерними рисами станового побуту. [4;153] Неповторним колоритом відзначаються чумацькі пісні. Своїм походженням, як і козацькі, вони сягають у далекі часи. Вони такого ж давнього походження, бо чумакування як суспільне явище виникло приблизно в той же час, що і козацтво. Уже з 15 ст. (а може й з 14 ст.) в Україні відомий торговельний промисел чумаків, які волами їздили до берегів Чорного і Азовського морів (рідше — в Молдавію чи Угорщину) за необхідними товарами. Найпоширенішими предметами торгівлі були сіль та риба, але чумаки привозили також віск, дьоготь, прянощі та ін. Звідси і назва українських купців — слово «чумак», як і «козак», тюркського походження (від «чум» — діжка: основні товари були в діжках, рідше (олія, вино) — в бурдюках). Чумацький промисел в Україні був унікальним явищем, бо хоч і в інших народів були подібні купецькі промисли, але ніде не відомо візництва на такі далекі відстані (деякі валки їздили аж до Москви), не відомо також подібного типу організації торговців.[3;273-274] Досліджували чумацькі пісні, видавали їх тексти у ХІХ ст. :З. Доленга – Ходаковський, І. Срезневський, М. Максимович. Першим, хто виділив їх в окрему групу і досліджував як своєрідний, зі специфічними рисами, пласт фольклору, був І. Рудченко, який в 1874 р. видав у Києві книгу «Чумацкія народныя песни», що стала першим окремим збірником чумацьких пісень і своєрідним підсумком цієї роботи. [4;153] Також чумацькі пісні досліджувалися Ф. Колессою, жанрі соціально-побутових пісень, в праці «Українська усна словесність» (1938). Метою дослідження є розширення знань у галузі фольклористики, у жанрі соціально – побутових пісень, виявити зображення чумацького дозвілля в українських народних піснях. Ця тема є мало дослідженою як у жанрі соціально – побутових пісень, так і у окремому жанрі, тому являється актуальною і на сьогоднішній день. За визначенням А. Іваницького, чумацькі пісні належать переважно до чоловічих співочих стилів і певно, складені здебільшого самими чумаками під час довготривалих подорожей. Це пісні, які можна віднести до суто чумацьких. Чумацькі пісні — ті, що співали про своє нелегке життя у дорозі самі чумаки, а також і ті, що складали про чумаків їхні односельці хлібороби, які ставилися до них із повагою і вдячністю, кожного разу чекали повернення чумака з дороги, бо він привозив життєво необхідні товари (сіль, віск та ін.) Дещо менше, але також досить повно представлені в чумацькій пісенності лірика кохання, стосунки між подружжям, а також гумор (як правило, об’єктом жарту є чумак і чумацьке життя)[5;157-158]. Мотиви чумацьких пісень: - Про відхід у дорогу, приготування до довгої подорожі, прощання з родиною. - Загибель чумаків. - Про тяжкі будні чумака. - Прощання з коханою. - Дозвілля чумаків. Про чумацькі пісні також існувала легенда, що їх ніхто не складав, а «чумаки, учинивши торг, перед зворотною дорогою йшли до моря, ховалися на березі і чекали ночі. Як заясниться небо зорями і замерехтить Чумацький Шлях, — виходять грітися на місячне проміння русалки, водять танки, співають. А чумаки слухають та вчяться тих пісень, а по тому й розвозять їх по всій Україні» («Чумацькі пісні»).[7;39] Пісенна творчість чумаків опиралася на вікові традиції української поезії й вилилася в формах епічної, ліричної та жартівливої пісні, яка серед інших вирізнялася тематичною ідентичністю. В ній передавалися чумацький побут, звичаї, обряди. Загалом, це оптимістичні оповіді про чумацьке життя-буття, з відтінками суму і тонкої іронії. [1;343] В пісенній тематиці посідає не останнє місце пісні про чумацьке дозвілля, іншими словами, гуляння чумаків після виснажливої праці, які часто прикро закінчуються. Наприклад- втрата майна через пияцтво: Ой да йшов чумак та дорогою- Та дорога лягає; Ой зайшов же він та до шинкарки- Мед-горілку кружляє: Ой да отсуває та квартирочку, На воли оглядає, Чі стоять воли , чі стоять вози, Чі сидять погоничі? Ой нема волів, нема возів, Ой нема погоничів…. [6;90] Часто пісні про чумаків співали і складали не самі чумаки , а їх односельчани. Співаючи про їхні вади, звички або спосіб життя. Одною з причин причиною чумацького горя та пияцтва, що зобразилось у піснях, могли бути набіги татарів, які грабували чумаків. Сидить Цимбал да під вербою, П’є горілку… Прийшов(к) ему старий Байдар,- Ін горілочку кружляє; Прийшов (к) ему старий Байдар, Словце промовля… Також у чумаків у котрих була родина, та живі батьки , ти могли допомогти з грошима у дорогу, а у кого не було той повинен був заробляти собі на життя сам. «Которого чумаченька Отець – ненька э: То той сидить під наметом, Мед горілку п’є; Которого чумаченька Отця-неньки немає, То той сидить край намета – Гірко здихає.» [6;108] «Ой залицяйтеся дівчата, Що сирота-чумак багатий, Та гей же!»[6;112] Іноді у чумацьких піснях співалося про чумаків які начебто «без долі народився», було нарікання на долю. «Ой сів-запив, Ой сів-зажурився: Чумаченько молоденький Без долі вродився!»[6;127] Чумаків довго не бувало в дома, де їх могла чекати дружина з дітьми. Під час своєї подорожі вони заїжджали до шинку, де іноді могли перекинути чарочку, одну або декілька , та залишити усі свої тільки но зароблені гроші. Траплялося так, що чумаки залицялися до шинкарочок. Усе це відбивалося у піснях: З поля вітер віє, За Лиманом завиває,- Туга печаль налягає.. Ой я з туги , та за печалі Піду в коршму погуляю- Шинкарочка молодая Вона ж мене давно знає, Горілочки навірає.[6;117] Та й іноді шинкарка могла обікрасти чумаків: «А в городі Самарі Пили чумаки гуляли,- Пили ж вони гуляли, На худобу впували. Ой у трахтирі кпаша й вода, Ще й шинкарочка молода. «шинкарочка молода! Давай меду й вина,- Давай меду на віру, Пиши гроші на стіну.» Шинкарочка вірили- Меду й вина мірила: Шинкарочка молода На сто рублів надала, На сто рублів надада, А на тисячу списала, Да й худобу забрала.»[6;114] Ось так після усіх гулянок по шинках чумаки могли залишитися без грошей, які тільки заробили не легкою працею : «Зажурився чумаченько, Що й копієчки нема; Сидить - лупає очима, Як голодная сова. Що в Одесі і в Черкасі За сім років заробив; А в Полтаві зробив славу- За дві ярмарки пропив.[6;237] Отже, специфіка життя і побуту чумаків виробила оригінальну самобутню образність їхніх пісень.[1;345] У яких показано важке і просто життя людей які тяжкою працею, не дивлячись ні на погоду, ні на пору року, ні на хвороби, були змушені працювати аби заробити грошей. Це все і багато іншого знайшло відображення у такому фольклорному жанрі як чумацькі пісні. Список літератури 1. Навчальний посібник / Лановик М.Б., Лановик З.Б./К.: Знання-Прес, 2006.-c.339,343-345. 2. Соціально- побутові пісні/Упоряд. І предм. О.М.Хмілевська.-К.: «Дніпро».-1985.-С.5-11;80-135. 3. Українська мова та література. Довідник. І частина/О.М. Авраменко, Л.Т. Коваленко. – К.: «Грамота», 2009.- С.273-275. 4. Український фолькльор:навч.посіб./І.Є.Руснак.-К.ВЦ «Академія»,2012.-с.150-166. 5. Усна народна творчість: навч.посіб./ С.О. Філоненко.-К.: «Центр учбової літератури»,2006.-С.157-158. 6. Чумацькі народні пісні/ І.Я. Рудченко. К. типографія М.П.Фріца, 1874.-с.80-237. 7. Чумацькі пісні // Урок української.2001.-№7.-С.39-44.
Резюме. Украинские народные песни - драгоценное достояние народа, непреходящее украшение его духовной культуры. Таковы и чумацкие песни, как и в других украинских песнях в нем отражается дух, характер и чувства украинского народа, а ещё их быт и досуг. Также песни, очень обогащенные художественными средствами, которые позволяют слушателю (читателю) обратить внимание на жизнь народа, которое отражается в песнях. К сожалению чумацкие песни мало исследованы.
|
|
| |